Казки про МУЗИКУ

Казка «Три кити Музики»

Жили у морі Музики три кити. Одного звали – Танець, другого – Пісня, а третього – Марш. Одного разу вони почали сваритися, сперечатися, хто з них у морі Музики головніший?

-         Послухайте, друзі, - говорить кит Танець ,- спочатку треба розібратися, хто з нас найстарший? Звичайно я – Танець, без мене людині ніяк не обійтися, зі мною весело, ні одне свято без мене не проходить!

Тут кит Пісня заперечує:

-         Ні, Танець, хто найстарший, ти, чи я – навряд чи визначити. А от, що людині потрібніше? Звичайно ж – пісня. З піснею люди ніколи не розстаються. З нею вони працюють, відпочивають. Я й у радості  і в горі.

Кит Марш також у суперечку ступає:

-         Знаєте, що друзі, зі  мною також людина все своє життя не розстається: у праці, і в бою, і на святковому параді, і на балу -  я перший! Ось і вирішуйте, хто у морі Музики головний?

Сперичалися довго, й вирішили, що розсудити їх може тільки людина. Та не проста, а та, яка створює  музику. Дивляться, а у морі Музики плаває композитор Дмитро Кабалевський. Звернулися кити до нього:

-         - Розсуди нас, композиторе, будь-ласка. Який кит найголовніший?

Задумався Дмитро Борисович, й промовив:

-         ПІСНЯ, ТАНЕЦЬ, МАРШ – основні види МУЗИКИ! Всі

ви однаково важливі, тому що на Вас ( ТРЬОХ КИТАХ)

МУЗИКА тримається!

( З книги « Музичні заняття у дитячому садочку»,автор З. М. Бугаєва)

Музична казка про висоту звуків.

             Жили – були три веселих дзвіночка: Дінь, Дан і Дон. У кожного з них. була своя пісенька. Дзвіночок Дінь співав тоненьким, високим голосочком. Середній дзвіночок Дан співав свою пісеньку середнім голоском. А у дзві­ночка Дона голос був товщий, нижчий ніж у його друзів і його пісенька звучала по – іншому. Дзвіночки висять хитаються, дзвенять, повторимо їх дзвін: дінь – дінь, дан – дан, дон – дон.

         Подивіться на ці три лінії. На кожній з них зображений дзвіночок. Дзвіночки співають свої пісеньки. Впізнайте, який дзвіночок дзвенить вище всіх? Який нижчий всіх? Заспівайте пісеньку кожного дзвіночка і одночасно покажіть рукою висоту звуку.

Казка про високі та низькі звуки.

За синіми морями, за густими лісами, у тридев’ятому царстві знаходилась Музична країна.      

   Правили країною Музичний король та принцеса Акизум, а жили вони в чудовому сонячному палаці, який із усіх сторін оточували море квітів, безліч білосніжних кущів троянд, що являлись символом усього світлого, доброго та прекрасного.

Прокинувшись раненько, Акизум виходила на подвір’я, сідала прямо на зелену, пухку травичку і починала слухати музику природи.

Музика природи, це шелест листя, посмішка сонечка, крапельки роси, метушня комашок, спів пташок, тріск гілочок, звуки звірів і все, все, все, що оточувало Акизум.

Саме так, під час слухання музики природи, у принцеси промайнула думка, що всі звуки не схожі один на другий. Одні – низькі, інші – високі. Адже пташечки літали високо – високо, а як виводять свої пісні тонкими, високими голосами! А от звірятка навпаки, свої пісні співали товстими, низькими голосами, але також надто приємно. Так і з’явились високі та низькі звуки. Того дня Акизум зробила книжечку, яку назвала «Книжка музичних відкриттів» і записала у ній, свою першу музичну знахідку "Як виникли ноти?"

       Піднімаючись до вершини гори, Акизум помітила, що звуки через кожні сім кроків повторюються, але з іншим забарвленням. І для того, щоб краще їх запам’ятати, вона придумала імена для звуків.

       Так виникли До, Ре, Мі, Фа, Соль, Ля, Сі, під загальною назвою – ноти.

   Правили країною Музичний король та принцеса Акизум, а жили вони в чудовому сонячному палаці, який із усіх сторін оточували море квітів, безліч білосніжних кущів троянд, що являлись символом усього світлого, доброго та прекрасного.

Прокинувшись раненько, Акизум виходила на подвір’я, сідала прямо на зелену, пухку травичку і починала слухати музику природи.

Музика природи, це шелест листя, посмішка сонечка, крапельки роси, метушня комашок, спів пташок, тріск гілочок, звуки звірів і все, все, все, що оточувало Акизум.

Саме так, під час слухання музики природи, у принцеси промайнула думка, що всі звуки не схожі один на другий. Одні – низькі, інші – високі. Адже пташечки літали високо – високо, а як виводять свої пісні тонкими, високими голосами! А от звірятка навпаки, свої пісні співали товстими, низькими голосами, але також надто приємно. Так і з’явились високі та низькі звуки. Того дня Акизум зробила книжечку, яку назвала «Книжка музичних відкриттів» і записала у ній, свою першу музичну знахідку "Як виникли ноти?"

       Піднімаючись до вершини гори, Акизум помітила, що звуки через кожні сім кроків повторюються, але з іншим забарвленням. І для того, щоб краще їх запам’ятати, вона придумала імена для звуків.

  Так виникли До, Ре, Мі, Фа, Соль, Ля, Сі, під загальною назвою – ноти.