ХАРАКТЕРИСТИКА НЕСТАНДАРТНИХ
УРОКІВ.

Урок-суд передбачає створення ситуацій, в яких відбувається обговорення двох протилежних думок щодо питання, яке вивчається. Учні вчаться формулювати та захищати свою точку зору, аргументувати свою думку. Такий підхід сприяє розвитку критичності мислення.

Урок-новела являє собою невелику розповідь на певну тему, яка відзначається чіткістю сюжету та відсутністю описовості, небуденністю події. Головна мета таких уроків — розширення кругозору учнів, оскільки матеріал, що пропонується на них, часто «виходить за межі» програми.

Урок-залік пов'язаний з перевіркою наявних в учнів знань з певної теми. Як правило, учням заздалегідь пропонуються питання, за якими вони готуються відповідати (відповіді можна подавати як в усній, так і письмовій формі). Такі уроки сприяють розвитку механічного та смислового запам'ятовування, якості мислення (глибина, широта, самостійність тощо), мовлення. Підготовка до уроку-заліку передбачає збереження учнями необхідного навчального матеріалу, що стає можливим завдяки: і установкам зберегти необхідну інформацію; глибині розуміння вивченого матеріалу; повторенню (для повторення доцільно рекомендувати використання наочності, наведення власних прикладів та ілюстрацій; виконання завдань на порівняння, класифікації та узагальнення вивченого матеріалу; використання вивченого матеріалу для розв'язання нових навчальних задач та ін.).

Урок-огляд знань так само, як і урок-залік, спрямований на перевірку наявних в учнів знань, але в цьому випадку учні самостійно готують матеріал з певної теми, демонструючи не лише теоретичні знання, але й уміння використовувати ці знання на практиці. Можливе об'єднання учнів у групи. Тоді завдання формулюється для всієї групи, а відповідає за роботу групи відповідальний. Виконання завдань вимагає від учнів критичності та гнучкості мислення, уяви.

Урок-брейн-ринг передбачає перевірку знань учнів у нетрадиційній формі. Так, замість традиційного індивідуального опитування учні об'єднуються в групи та готують питання одне для одного. Це можна зробиги в нетрадиційній формі, прочитавши уривок з відповідного літературного твору та поставивши до нього запитання. Безумовно, додаткової цінності надає ретельно дібраний літературний матеріал. Психологічна цінність таких уроків полягає в тому, шо використовується групова робота. Аналізуючи виконання завдань у груповій формі, можна виокремити такі особливості: бажання учнів обмінюватись інформацією, позитивна емоційність під час виконання всіх завдань, взаємодопомога пи час обговорення, поява в деяких учнів орієнтації на підлітків, прагнення самоствердитись.

Урок-конференція є зборами, нарадою представників різних спеціальностей для обговорення певних проблем. Така форма уроку вимагає використання сукупності різних методичних приймів і засобів навчання. При цьому (і це найголовніше) школярі є не пасивними спостерігачами, а активними учасниками перебігу подій. Участь у подібних іграх передбачає активну розумову діяльність, а також активізацію наявних знань і самостійності учня.

Урок-КВК насамперед сприяє формуванню самостійності мислення, стимулює розвиток творчих здібностей, а також розширює кругозір.

Урок-розслідування передбачає збирання учнями конкретних фактів, що характеризують стан певної проблеми. Найчастіше такі уроки пов'язані з екологічними проблемами, оскільки в засобах масової інформації та літературі наводиться достатньо фактів, що демонструють загрозу природі через результати людської діяльності. Цінність цього виду уроку полягає в тому, що у школярів формуються навички самостійної роботи з літературою, а також розвиваються мовленнєві здібності, вміння чітко викладати свої думки. Цей тип уроку передбачає мінімальну підготовку вчителя, який у цьому випадку виконує два основні завдання: по-перше, чітко формулює завдання учням, а по-друге, класифікує та логічно «вибудовує» отриманий в результаті самостійної роботи учнів матеріал.

Інтегрований урок має такі особливості: по-перше, дозволяє учням здійснити засвоєння знань з предмета в сукупності з іншими науками; по-друге, сприяє формуванню пізнавального інтересу; по-третє, забезпечує узагальнення наявних знань, уміння використовувати їх у процесі вивчення інших наук.

Урок-мандрівка має задовольняти вимоги, що висуваються до ігор-мандрівок: пересування гравців у просторі; оформлення території відповідно до змісту гри; повідомлення учням пізнавальної інформації у захоплюючій формі; чітке формулювання завдань на кожній зупинці впродовж гри; вироблення шкали оцінювання виконання гравцями завдань; оформлення карти-схеми, на якій позначено маршрут учасників гри. Такі уроки сприяють розвитку спостережливості та уваги школярів, розширенню їх кругозору.

Урок-екскурсія передбачає, що урок буде проведено поза школою, учні для ознайомлення з об'єктом, який вивчається, вийдуть на природу, виробництво, до музею і т. ін. Головна мета цих уроків — спостереження учнями предметів, явищ, процесів, які вивчаються, та вміння використовувати теоретичні знання на практичних прикладах, що супроводжується поясненнями вчителя або екскурсовода. Головна психологічна особливість таких уроків — посилення сприйняття того матеріалу, який в інших умовах подання є складним або навіть недоступним розумінню учнів.

Урок-есе — сукупність філософської, естетичної, літературно-критичної, художньої, публіцистичної літератури з парадоксальним викладом. На такому уроці може розглядатися цікава й актуальна одночасної для кількох шкільних предметів тема. Такі уроки показують, що отримані на уроках знання необхідні в повсякденному житті, їх можна та слід використовувати.

Урок-композиція є однією з форм подання матеріалу за допомогою мистецтва (музики, літератури). Побудова уроку-композиції передбачає виклад матеріалу в певній послідовності з додаванням літературних і музичних елементів, репродукцій. Отже, цей урок є прикладом можливої інтеграції будь-якого предмета з літературою, а то й музики, образотворчего мистецтва.

Урок-казка спрямований на розвиток уяви та творчого мислення учнів: Цьому сприяє залучення школярів до складання сюжету казки. Інсценізація казки формує мовленнєві здібності учнів, сприяє естетичному розвитку. Сюжет казки передбачає виконання цілої низки умов: чітка цільова установка; вибір найбільш відповідного об'єкта; складання запитань, на які потрібно відповісти учням за допомогою наявних знань (під час інсце- і нізації мають бути сформульовані запитання, спрямовані на активізацію наявних в учнів знань, а також може здійснюватися перевірка домашнього завдання); створення фабули (ланцюжок подій, що описуються в казці в певній послідовності); літературне оформлення. У процесі літературного оформлення казки необхідно враховувати деякі моменти:

• цікавість змісту казки;

• нескладність її інсценування;

• .можливість створення костюмів для учасників казки;

• проведення хімічних дослідів;

• використання наочності, що допомагає сприйняттю хімічних елементів казки.

Отже, нестандартні уроки відрізняються від стандартних тим, що участь у них є обов'язковою для всіх учнів, їхні правила, зміст, методика проведення розроблені так, що для деяких учнів, які не цікавляться тим чи іншим предметом, ці уроки можуть послужити вихідною точкою у виникненні цього інтересу. Однак не можна забувати, шо головним у проведенні будь-якого уроку є навчання.

Форми і методи

активізації навчального процесу

на уроках музики

“Музичне виховання – це не виховання музиканта,

а перш за все – виховання людини”

В. Сухомлинський

Сьогодні зміст освіти набуває якісно нового смислу: виступає засобом розвитку внутрішнього світу людини. Сучасна школа змушує педагогів, в тому числі й учителів музики, переглянути пріоритети в системі методів і засобів навчання. Виникає потреба введення в практику учителя музики таких технологій, які б забезпечували можливість перенесення акценту з вивчення самого предмета на його використання як засобу формування особистості учня та активізували його особистісно-смислову сферу.

Виховувати в дітей розуміння музики та інтерес до музичного мистецтва педагог може тільки знаючи методику.

Загальна педагогіка школи, як ми знаємо, визначила загально дидактичні принципи: доступність, наочність, науковість, зв'язок із життям, систематичність і послідовність засвоєння знань. Однак, кожний предмет має свої особливості, специфіку, свої принципи і методи викладання. Таким чином, музичне мистецтво як навчальний предмет та складова освітніх галузей “Мистецтво” та “Естетична культура” Державних стандартів освіти має свої власні методи, що розкривають його специфіку.

Метод, як відомо, - це шлях, спосіб досягнення будь-якої мети, вирішення конкретного завдання; сукупність прийомів та операцій практичного та теоретичного засвоєння дійсності. У педагогіці методи розділяють на методи навчання і виховання. Методи навчання орієнтують на вирішення дидактичних завдань, а методи виховання - на формування в учнях ціннісного ставлення до світу і до себе.

Кожен конкретний вид мистецтва має свої засоби вираження об'єктивної дійсності (фарби, звуки, художнє слово тощо), процес виховання не може обмежитись одним якимось методом реалізації завдань, а має синтезувати засоби всіх видів мистецтва, розробляючи нові, більш ефективні підходи. Форми (способи) організації виховного процесу також мають бути оригінальними, творчими, науково обґрунтованими, майстерно сконструйованими (педагогічна технологія), тобто гармонійно поєднувати довершеність, оригінальність і красу.

Їх можна поділити на фронтальні, групові, індивідуальні.

Фронтальна робота характеризується тим, що її одночасно виконують всі учні. Це слухання музики і розмірковування про неї, вивчення пісні, сольфеджування її фрагментів або теми з великих частин твору.

Під груповою формою роботи розуміють такі диференційовані заняття, коли окремі групи учнів за однією й тією ж самою темою виконують різні завдання. Наприклад, за певний навчальний період вивчено 6 пісень. Отже, клас можна поділити на 2 групи, за кожною закріпити пісню. Слухаючи вступ, певна група учнів має встати і заспівати пісню. Таким чином, використання ігрових форм роботи з елементами "змагання", сприяє створенню таких ситуацій у процесі вокально-хорової роботи, які активізують, вчать розмірковувати, бути уважними, співати усвідомлено.

Учні можуть виконувати на уроці також індивідуальні завдання. Це бажано робити в середніх класах, коли школярі вже мають досвід аналізу музичних творів і володіють елементами музичної грамоти.

В залежності від методики виховного впливу, форми музичного виховання поділяються на такі групи: словесні, практичні, наочні

Методи музичного виховання доцільно систематизувати на основі класифікації, що характерна загальній педагогічній системі виховання.

До першої групи належать методи формування свідомості особистості (бесіда, лекція, методи дискусійного характеру, переконання, навіювання, метод прикладу, пояснення тощо), які сприяють активному засвоєнню музичних творів, розширюють музичні знання учнів, формують у них певне ставлення до різних жанрів музичної творчості, музичний смак.

Приклад та навіювання (самонавіювання) можуть використовуватися як у прямому значенні так і опосередковано. Потрібно орієнтувати дітей на кращі зразки музичних творів або кращих виконавців. Найчастіше сам зміст музичного твору навіює натхнення, бажання, прагнення до власної досконалості.

У процесі бесід потрібно спонукати школярів проводити асоціації із явищами природи, фрагментами інших видів мистецтва, з аспектами етичної культури. Зразком умілого поєднання слова, звуку і мелодії є педагогічний досвід В.О.Сухомлинського, який вважав, що вчитель повинен розкрити учневі специфіку зображувальних і виражальних засобів музики, пояснити у формі довершеної розповіді смисловий відтінок кожного зображувального засобу. Вже сама по собі ця розповідь, на думку Василя Олександровича, має збуджувати почуття, викликати переживання учнів, створювати в їхній уяві яскраві картини.

Важливою передумовою повноцінного художнього сприйняття музичного твору педагог вважав використання "природного фону", музики природи. "Людина стала людиною, коли почула шелест листя і пісню коника, дзюрчання весняного струмка і дзвін срібних дзвіночків жайворонка в бездонному літньому небі, шелест сніжинок і завивання завірюхи за вікном, ласкавий плескіт хвилі й урочисту тишу ночі — почула і затамувала подих, слухає сотні і тисячі років чудову музику життя. Умій і ти слухати цю музику, умій милуватися красою".

Досвід В. О. Сухомлинського є яскравим зразком поєднана слова і музики, природних та музичних звуків, творчого підході до музичного виховання.

Друга група — методи організації діяльності, спілкування та формування позитивного досвіду громадської поведінки реалізуються в процесі музичного виховання на основі логічного зв'язку: від слова — до конкретної справи. Закріпленню теоретичних музичних знань сприяють такі методи, як привчання та тренування.

Третя група методів — це методи стимулювання діяльності та поведінки. У процесі навчальної діяльності застосовуються засоби емоційного стимулювання (влучний добір питань, аналіз проблемних питань, моральних конфліктних ситуацій, створення уявних ситуацій морального вибору, близьких життєвому досвіду школярів, аналіз міркувань, протилежних висловлювань, ігрові ситуації проблемно-пошукового характеру, дидактична гра тощо) оптимізують процес засвоєння школярами музичних знань. Стимулюючими засобами в процесі урочної та позаурочної діяльності школярів слугують музичні вікторини, ребуси, криптограми тощо.

Четверта група — методи самовиховання (самопізнання, самоставлення, саморегуляція) мотивуються потребою самовдосконалення особистості.

Усі види музичної діяльності пов'язані із низкою методів, застосовуються як на уроці музики так і в позаурочній діяльності.

Наприклад, розглянемо один із видів діяльності — слухання музики, який складається із наступних дій:

— слухання творів, спеціально написаних для певного виду діяльності;

— слухання, в процесі розучування пісень, хороводів, танців,
п'єс для дитячого оркестру;

— слухання з метою вивчення музичної грамоти.

В основі слухання музики лежить музичне сприйняття. Музичне сприйняття має певні властивості . Це емоційність — переживання краси музичного образу, почуття і думок, що виникають під впливом музики; цілісність, образність — сприйняття в творі його цілісного образу — настрою, характеру твору, проникнення в окремі елементи музичної мови (мелодію, гармонію, ритм); осмисленість — будь-яке сприйняття, в тому числі музичне, міцно пов'язане з мисленням. Специфічною особливістю музичного мислення є те, що воно завжди має емоційний відтінок, пов'язане із діяльністю музичного слуху, без якого воно взагалі не відбувалося б; асоціативність — безмежна кількість асоціацій є ознакою багатої творчої фантазії і загальної художньої обдарованості людини.

Отже, можна визначити 5 головних компонентів, без яких неможливий акт музичного сприйняття: емоційний відгук на музику, музичний слух, розумова діяльність, пам'ять і спроможність до співтворчості (в яку входить і уява). Важливим компонентом повноцінного сприйняття —є зосередженість уваги і інтерес до твору, який слухається.

У ролі методів навчальної діяльності можуть виступати:

· метод музичного узагальнення (засвоєння теми уроку на основі поєднання всіх видів і форм музичних занять (слух, спів, гра, теорія);

· метод випереджаючого навчання і повторення пройденого матеріалу (необхідність цього методу мотивується тим, що в умовах системи взаємопов'язаних між собою тем, жодну з них не можна розглядати ізольовано у відриві від інших, тому вчитель щоразу повинен знати наскільки учні готові до сприймання нового матеріалу не тільки найближчої теми, а й наступних. І, навпаки, потрібно повертатися до пройденого матеріалу, щоб усвідомити його на новому, вищому рівні);

· метод емоційної драматургії (урахуванням специфічних умов роботи в певному класі, з певним складом учнів, можна застосувати різну "режисуру", залежно від настрою класу);

· метод прояву знань в процесі виконання музики (фронтальні, групові, індивідуальні).

Розглянемо деякі прийоми і методи, що сприятимуть творчій пізнавальній активності учнів. Найбільш поширеним у практиці учителів музики є МЕТОД ПОРІВНЯННЯ, який має багато різних модифікацій застосування у практиці:

· порівняння творів одного автора з метою усвідомлення особливостей стилю композитора, його духовних цінностей. Для цього учням пропонуються для прослуховування декілька творів (фрагментів творів) із найбільш характерними рисами, притаманними творчості того чи іншого композитора. Після аналізу учням для контролю пропонується прослухати фрагменти ще не знайомих творів і самостійно виявити серед них той твір, який належить даному композитору; (Моцарт, Бах, Чайковський, Прокоф’єв)

· порівняння творів різних композиторів однієї епохи з метою узагальнення характерних рис тієї чи іншої епохи (наприклад, композиторів-романтиків, класиків, імпресіоністів тощо); (Шуберт, Бетховен)

· порівняння творів на одну тему у творчості різних композиторів з метою виявлення загальних характерних рис того чи іншого художнього образу. Наприклад, тема любові, героїки, страждання у творчості С.Прокоф'єва, М.Глінки, Л.Бетховена, С.Гулака-Артемовського та ін.; (вальси: Прокоф’єв “Війна і мир”, Штраус, Хачатурян “Маскарад”, Чайковський)

· порівняння контрастних творів: за жанром (вальс, марш, колискова), за настроєм (веселі -сумні, урочисті - жалібні), за формою (двочастинна - тричастинна, рондо, сонатна та ін.) (пісні).

· порівняння однотипних за тією чи іншою ознакою творів з метою усвідомлення їх характерних особливостей (наприклад, танцювальність, пісенність або комічність, трагічність тощо);

· порівняльний аналіз музичних образів (за настроєм, емоційним станом, характером, структурою, розвитком, художніми цінностями) у творчості різних композиторів. Наприклад, арія Сусаніна з опери М.Глінки "Іван Сусанін" та арія Кутузова з опери С.Прокоф'єва "Війна і мир". Мета - показати схожість їх мужнього, героїчного характеру і водночас різницю в почуттях (скорбота і трагічність інтонацій в арії Сусаніна, впевненість і величність інтонацій в арії Кутузова).

МЕТОД ВИКОНАВЧОЇ ТА ХУДОЖНЬОЇ ВАРІАТИВНОСТІ використовується з метою розширення музичних уявлень, варіантів виконання і сприйняття як основи розвитку музичного мислення учнів.

ПРИЙОМ ФРАГМЕНТАРНОГО ВИКОНАННЯ ТВОРІВ

(кілька творів)

Вчитель добирає фрагменти творів різних композиторів за певною ознакою (особливості мелодики, музичних інтонацій, ритмічних групувань, використання тембрів інструментів, темпу, динаміки в ліричних, героїчних, драматичних творах тощо).

ПРИЙОМ ЕСКІЗНОГО ВИКОНАННЯ (один твір)

Вчитель виконує на інструменті (або використовує для прослуховування платівку) не весь твір, а лише деякі його фрагменти, щоб показати, які зміни відбуваються в розвитку музичного образу та що сприяє цьому.

МЕТОД РОБОТИ В ГРУПАХ

У практиці навчання суттєвого значення набуває РОБОТА В МАЛИХ ГРУПАХ.

Вчитель поділяє клас на невеличкі групи і пояснює завдання для кожної. Так, вивчаючи особливості розвитку музики на прикладі тричастинної побудови можна використати для слухання музику увертюри "Егмонт" Бетховена.

- Учні однієї групи фіксують настрій, характер твору, його прояви в ладо-гармонійному розвитку, побудові мелодії.

- У другій групі - відмічають особливості ритму, зміни темпу.

- У третій аналізують динамічний розвиток.

- У четвертій виявляють музичні інструменти (їх групи), характеризують їх тембри, регістри, в яких ті звучать, аналізують фактуру музичного твору.

Свої спостереження учні фіксують у зошитах. Представники груп розповідають про свої спостереження (один учень із групи дає характеристику музиці в межах свого завдання) всьому класу, а учитель фіксує висловлювання дітей на дошці. Потім починається аналіз твору, в результаті якого учні усвідомлюють, що музичний твір має тричастинну побудову: А+Б+В.

ПРИЙОМ “ВНУТРІШНЬОГО ДІАЛОГУ” слухача з образно-художніми моделями твору. Учень неначебто розмовляє з уявним "героєм" твору, ставить йому запитання і дає на них внутрішню відповідь. Під час такого спілкування відбувається усвідомлення виниклих переживань, формується самостійна позиція.

Серед методів групової роботи представляє інтерес ПРИЙОМ “ЗРОСТАННЯ САМОПІЗНАННЯ”. Цей метод базується на процесі тривалого обговорення невеликою групою учнів (без втручання вчителя) своїх переживань, відчуттів із приводу тих чи інших музичних явищ.

Теми для обговорення пропонує учитель, виходячи з тематики, цілей та завдань уроку. Учні, за бажанням, із пропонованих тем обирають напрям обговорення. Так, при знайомстві з темою "Музичний образ" кожна з груп обговорює єдину проблему: "Місце героїці в моєму житті" (доцільно використовувати після знайомства з оперою М.Глінки "Іван Сусанін"). Учні кожної групи розмірковують над такими запитаннями:

1. Яке моє емоційне ставлення до героя?

2.Чи доводилося мені переживати героїчні почуття у своєму житті, які асоціації з приводу цього у мене виникають?

3. Що значить для мене героїка в повсякденному житті?

4. У чому полягає для мене краса образу?

5. Які якості героя близькі мені та які риси я хотів би розвити в собі?

Перед обговоренням цих запитань у групі кожний учень декілька хвилин обмірковує їх самостійно, а потім обмінюється своїми думками і переживаннями з іншими членами групи. Підсумком такої роботи в групах може стати написання учнями класу невеличких творів, де діти мали б змогу розповісти про своє ставлення до музичного образу, описати свої почуття, провести асоціативні паралелі з творами інших видів мистецтва (живопису, літератури, кіно тощо).

Цікавим у формуванні свідомості учнів може стати ПРИЙОМ ГРУПОВИХ ЩОДЕННИКІВ Для цього в кабінеті музики заводять журнал, в якому учні можуть записувати свої думки, почуття з приводу прослуханих музичних творів, співу виконавців і музичних явищ у цілому, ставити запитання до однокласників. Позитивність створення таких щоденників полягає в тому, що вони розкривають динаміку розвитку свідомості учнів. Процес написання, читання відповідей, думок інших, своєрідного листування між учнями є водночас індивідуальним і колективним. Він, по-перше, дає змогу перевірити свої почуття і думки, а, по-друге, коригує їх.

УВАГА!!!!

Об'єднавши учнів у групи й поставивши їм завдання працювати разом, не можна розраховувати, що саме це заохочуватиме до спільної діяльності. Не всі групи є групами співробітництва. Об'єднання в групи нерідко завершується конкуренцією, причому в тісному просторі, або зумовлює окрему, індивідуальну діяльність, поєднувану з розмовами.

Педагоги самі себе обманюють, якщо думають, що добрих намірів і відповідних указівок («працюйте разом», «співпрацюйте», «будьте єдиним колективом») вистачить, щоб члени групи по-справжньому почали працювати разом.

Необхідно організувати урок таким чином, щоб учні справді працювали в режимі співпраці, а для цього треба запустити механізм співпраці. Суттєвими компонентами співробітництва є позитивна взаємозалежность, особистісна взаємодія, індивідуальна і групова підзвітність, навички міжособистісного спілкування і спілкування в невеликих групах, обробка даних про роботу групи.

МЕТОД ОЖИВЛЕННЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ. Суть його полягає в тому, щоб реально "пізнати" іншого, тобто вжитися в образ якогось персонажа (музичного образу) та співвіднести себе з ним. Важливим є те, що сприймаючий залишається самим собою і через порівняння художнього образу з власним досвідом проникає в духовний світ мистецького твору, осягає його образний смисл.

МЕТОД ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНИХ АСОЦІАЦІЙ дає змогу активізувати чуттєвий досвід учнів, зробити навчання більш актуальним і значущим для них. Учні вчаться знаходити зв'язок між художніми творами, між ними та історичними подіями, між художніми образами тощо.

Досвід учителів свідчить, що багато дітей не в змозі виразити свої "душевні рухи і почуття". Тому так важливо стимулювати їх "комунікацію з приводу музики", тобто постійно вводити учнів у ситуації міжособистісного спілкування у процесі сприйняття музики. Це не тільки активізуватиме розвиток у школярів потреби в обговоренні музичних вражень, а й позитивно впливатиме на здатність до естетичної оцінки творів, навчить пізнавати себе, оцінювати свій стан і стан інших.

З огляду на це для вчителя може представляти інтерес МЕТОД ОСОБИСТІСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПРЕЗЕНТАЦІЇ. Він поділяється на два етапи:

· перший - самостійна підготовча робота учня вдома;

· другий - презентація набутих знань у колективі однолітків у класі.

На першому етапі учням пропонується самостійно підібрати фрагменти музичних творів (можна доповнити їх репродукціями картин, шаржем, підібраними фрагментами текстів чи віршів із художньої літератури тощо). Варто зауважити, що учні можуть відбирати твори як самостійно, так і з варіантів, запропонованих учителем.

Важливим елементом самостійної роботи учнів удома є те, що кожний із них включається в рефлексійні процеси, і це в подальшому може привести до позитивної зміни їх установок на самопізнання, переосмислення власного ставлення до музичного мистецтва, усвідомлення його впливу на світосприйняття в цілому.

На другому етапі кожний учень презентує перед однолітками своє знання обраних творів, свої дії, почуття, думки. Завдяки зв'язку, що утворюється між учнями класу, кожний має можливість дізнатися про ставлення однокласників до себе, до своїх переживань. Водночас учні набувають досвід музичного і колективного спілкування, комунікативні навички.

Вступ

Найголовніше в роботі педагога - це повага до дитини, пробудження в неї інтересу до навчання. У дошкільному віці хлопчики та дівчатка хочуть іти до школи й по різному мотивують своє бажання навчатись: одні тим, що їх приваблює положення школяра, інші - бажанням більше знати, треті - тим, що їм цікаво займатися з друзями.

То чому ж, навчаючись у школі, учні втрачають зацікавленість до навчання? Чому з`являються небажані оцінки?

Для всіх "невстигаючих" учнів характерна перш за все слабка самоорганізація у процесі навчання. Вони не вміють навчатись; не хочуть або не можуть здійснювати логічну обробку засвоюваної теми. Ці школярі на уроках і вдома працюють несистематично, а якщо і виконують завдання, то роблять це похапцем, не аналізуючи навчального матеріалу, або заучують напам`ять, не усвідомлюючи, що вчать. Такі учні не працюють над систематизацією засвоєння знань, не виявляють зв`язку між новим і старим матеріалом і мають специфічний підхід до роботи: небажання думати, формальне засвоєння матеріалу, прагнення менше затратити часу, пов`язаного з розумовою роботою, пошуки різних обхідних шляхів при оцінюванні вчителями їхніх знань (списати, почути підказку тощо). Унаслідок цього знання таких учнів мають безсистемний, прагматичний характер.

Відомо, що особистість школяра формується у процесі навчання. Отримання низьких оцінок із деяких предметів протягом певного періоду впливає на формування важливих сторін особистості дитини.

Одним із напрямів у роботі з подолання неуспішності учнів є налагодження нормальних взаємовідносин з колективом класу. Шкільні справи та інтереси класу складають невід’ємну частину життя учня. Кожний школяр намагається зайняти своє місце в колективі однолітків. Інколи це проявляється в погоні за хорошою оцінкою, хоч зацікавленості до самого процесу отримання знань немає. Частіше за все такий спосіб самоствердження діти застосовують у тих класах, де хороша успішність забезпечує високий особистий статус. Але не в усіх класних колективах створений культ хорошого учня.

Характерною особливістю підліткового віку являється посилення впливу на учня, думка про нього однолітків, їх оцінка. У зв’язку з цим діти намагаються уникнути критики своїх однокласників, переживаючи, що можуть утратити популярність, бути непоміченими.

Досвідчений учитель, наприклад, знаючи інтереси таких дітей, їх начитаність й обізнаність в окремих питаннях, дає їм можливість показати свою ерудицію перед класом. Уміле використання такого прийому веде до того, що школяр змінює своє ставлення до предмета, учителя, а успіх, продемонстрований перед класом, являється стимулом до проявлення перед ними своїх досягнень.

Пропонуємо підбірку застосування різних методів і прийомів на різних етапах уроку , що дає змогу учням налаштуватися на урок та продемонструвати свої знання.

І. Використання різних типів навчання та педагогічних технологій на уроках.

Пасивний та активний типи навчання. Педагогічні технології

Серед важливих факторів, які обумовлюють якість, ефективність та результативність навчання учнів в освітніх закладах є пошук та впровадження інноваційних педагогічних технологій в цілісності їх компонентів та взаємозв'язків.

У глосарії термінів ЮНЕСКО педагогічна технологія трактується як конструювання та оцінювання освітніх процесів шляхом врахування людських, часових та інших ресурсів для досягнення ефективності освіти. Педагогічна технологія дає відповідь на запитання як, яким чином (прийомами, методами, засобами) можна досягти поставленої педагогічної мети, встановлюючи порядок використання різних моделей навчання.

Педагогічна технологія – це комплекс, який складається із:

запланованих результатів;

засобів оцінки для корекції та вибору оптимальних методів, прийомів навчання, оптимальних для даної ситуації;

набору моделей навчання, розробленим вчителем на цій основі.

Як зазначає С. Гончаренко , "Технологія навчання – це в загальному розумінні системний метод створення, застосування й визначення всього процесу навчання і засвоєння знань з урахуванням людських і технічних ресурсів та їх взаємодії, який ставить своїм завданням оптимізацію освіти".

Л.М.Масол, узагальнюючи різні підходи до тлумачення поняття" технологія" та її деференціацій, обґрунтовує їх сутність, зосереджуючись на наступних особливостях:

педагогічна технологія зумовлює інтегративний спосіб організації навчально-виховного процесу, який сприяє оптимальному досягненню дидактично-виховних цілей, передбачає системне управління запланованим послідовним розв’язанням педагогічних проблем;

зміст технології реалізується у процесі взаємодії вчителя та учнів, використання технічних ресурсів (засобів, прийомів організації освітньої діяльності), що максимально впливають на розкриття та активізацію їх інтелектуальних ресурсів;

у педагогічній технології втілюється постійний зворотній зв’язок, взаємодія, яка забезпечує нерозривність дій педагога та учнів;

педагогічна технологія базується на найсучасніших науково-методичних досягненнях теорії й практики навчально-виховного процесу і тому є гарантом потенційних відтворюваних педагогічних результатів.

У практиці вчителя поняття "технологія" та "методика" часто плутаються. Тому потрібно пам'ятати, що технологія навчання відображає шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах педагогічної технології, яка має відповідати технологічності (системності, цілісності), керованості (діагностика, планування), ефективності (відповідно до результатів).

Технологія проектується, виходячи з конкретних умов та орієнтується на заданий, а не на передбачуваний результат, не допускає варіативності, пошуку, проб, а навпаки, постійний зворотній зв'язок, внесення виправлення та змін в подальшу діяльність.

Структура технології включає концептуальну основу, змістовну частину навчання та процесуальну частину – технологічний процес (організація навчального процесу, методи і форми навчальної діяльності), діагностика навчального процесу

Основні критерії технологічності:

концептуальність (опора на певну наукову концепцію, що містить філософське, дидактичне та соціально-педагогічне досягнення цілей;

системність ( логіка процесу, взаємозв’язок, цілісність);

керованість (планування);

ефективність (оптимізація, продуктивність);

відтворювальність.

Методика виникає в результаті узагальнення досвіду або впровадження нових засобів навчання.

В пасивній моделі навчання учень виступає об’єктом навчання й відтворює матеріал. До використовуваних методів належать: слухання, читання, пояснення, демонстрація. Учні не спілкуються між собою й не виконують творчих завдань.

Активне навчання базується на спілкуванні, діалогу, партнерстві між вчителем та учнями, виконанні творчих завдань, створенні проблемних ситуацій та їх самостійним розв’язуванням.

ІІ. Інноваційні прийоми роботи на різних етапах уроку.

1. Етап уроку «Знайомство – вітання », налаштування на гарний настрій на уроці.

1.1. Назва прийому «Я найкращий».

Опис прийому Написати на аркуші своє ім’я.

За 1 хвилину згадати про себе і записати позитивні риси, які починаються з тієї ж літери, що і ваше ім’я.

По черзі всім дається слово і кожен говорить про себе наприклад:

- Я Тетяна, я тактовна, толерантна, талановита, творча…

Зараз ми почули про кожного із вас які ви активні, талановиті, розумні,…

Я вірю, що ви дійсно такі і бажаю, щоб ви показали всі ці якості на нашому уроці.

1.2. Назва прийому «Вітальна».

Опис прийому

Треба разом привітатись:

- Добрий день! (граючі відповідають)

Дружно, голосно сказати:

- Добрий день!

Вліво, вправо поверніться,

- Добрий день!

Туди-сюди посміхніться:

- Добрий день!

Етап уроку «Знайомство», налаштування на гарний настрій

1.3. Назва прийому «Всі ми разом мов сім`я»

Опис прийому

Всі ми разом мов сім`я.

Друзі ми: і ти, і я.

- Добрий день, сусіду зліва.

- Добрий день, сусіду справа.

Ми усі – одна сім`я.

Всі ми разом мов сім`я.

Друзі ми: і ти, і я.

Посміхнись сусіду зліва.

Посміхнись сусіду справа.

Ми усі – одна сім`я.

Етап уроку «Знайомство», налаштування на гарний настрій

1.4. Назва прийому « Побажання вчителя »

Опис прийому Невідомо хто, коли, але хтось сказав слова, які передаються нам і які ми передаємо нашим нащадкам:

«Намагайтеся кожного дня для кожної справи знайти якийсь позитивний початок, оскільки від того настрою, з яким ви вступаєте в день, або в якусь справу залежать ваші успіхи, а можливо, і невдачі ».

Я бажаю вам розпочати урок з гарним настроєм і отримати від нього задоволення і гарні результати.

Етап уроку «Знайомство», налаштування на гарний настрій

1.5. Назва прийому Вірш М. Познанської

Опис прийому

Я всміхаюсь сонечку:

– Здрастуй, золоте!

Я всміхаюсь квітоньці:

– Хай вона цвіте!

Я всміхаюсь дощику:

– Лийся, мов з відра!

Друзям усміхаюся

Зичу їм добра!

Етап уроку «Знайомство», налаштування на гарний настрій

1.6. Назва прийому Вірш М. Сингаївського

Опис прийому

Все із доброго чи злого –

Починається з малого.

Листя виросте з листочка,

З нитки витчеться сорочка.

Хліб – з маленької зернинки,

Дощ – із чистої краплинки,

День турботою почнеться –

Все довкола усміхнеться.

Проганяй мерщій дрімоту

І рукам давай роботу.

І роби невтомно, вміло

Хоч мале, та добре діло.

- А яке діло повинен робити учень?

Етап уроку «Знайомство», налаштування на гарний настрій

Назва прийому « Вітання»

Опис прийому Учні, промовляючи слова супроводжують їх відповідними рухами:

- Долонька до долоньки…

- Рука на плече…

- Помахали рукою…

- Зняли капелюха…

- Потиснули один одному руки…

- Посміхнулися…

2. Етап уроку Формування мотивації

2.1. Назва прийому Асоціації на дошці

Опис прийому Цей метод залучає власний досвід учнів, має високий рівень зацікавленості, проводиться фронтально. Його доцільно використовувати під час мотивації вивчення теоретичного матеріалу (ідеї, поняття) та питань методології. Залежно від змісту має три форми проведення:

Поняття. Учитель вертикально на дошці записує основне поняття, яке мають опрацювати учні. Далі він просить учнів назвати ознаки цього поняття або асоціації, яке воно у них викликає. Обов’язковою умовою є те, щоб слова мали спільні з основними поняттями літери.

Квітка. Учитель малює на дошці квітку (серединка та чотири пелюстки). У серединці записує основне поняття. Після цього він просить учнів назвати прояви й характеристики поняття й записує їх на пелюстках.

Прямокутник. Учитель малює на дошці прямокутник і записує на ньому основне поняття. Потім він просить учнів назвати його синоніми, антоніми, прикметники, дієслова, що, на їхню думку, пов’язані з цим поняттям.

Всі вони записуються на відповідних сторонах прямокутника. Коли асоціації закінчуються, вчитель пропонує учням з кожної групи відібрати по три найхарактерніші. Із відібраними асоціаціями відбувається подальша робота.

Етап уроку Формування мотивації

2.2. Назва прийому Джерела інформації

Опис прийому Для активізації роботи й зацікавленості учнів на початку уроку вчитель роздає газети, журнали або сторінки цих видань, де розміщено інформацію, що стосується теми уроку. Учитель просить звернути увагу на конкретну інформацію, наголошуючи на важливості її повсякденного використання.

Як варіант можна використовувати уривки з художньої та науково-популярної літератури.

Етап уроку Формування мотивації

2.3. Назва прийому Картинна галерея

Опис прийому Учитель вивішує на дошці 4-5 картин (фотографій), які містять ознаки основного поняття або явища. Об’єднавши учнів у групи, він пропонує їх представникам через деякий час назвати ознаки поняття, що зображені на картинах. Після завершення роботи у групах представники називають одну ознаку. Вчитель записує їх на дошці.

Етап уроку Формування мотивації

2.4. Назва прийому Класифікація. Альтернатива

Опис прийому Якщо основним змістом, що вивчається на уроці, є моральні орієнтації та цінності, доцільно використовувати названі методичні прийоми. Суть методу «Класифікація» полягає в тому, що учні отримують робочі картки, на яких записані різні ознаки певних понять або явищ. Спираючись на власний досвід та уподобання, учні повинні згрупувати їх за певними ознаками або критеріями.

У методичному прийомі «Альтернатива» учні отримують робочу картку, на якій записана певна моральна проблема і ряд альтернативних пропозицій щодо її розв’язання. Кожен учень повинен самостійно обрати тільки одну із запропонованих альтернатив і пояснити свій вибір.

Після заслуховування відповідей трьох-чотирьох учнів учитель організує фронтальну бесіду, щоб вийти на основне питання уроку і перейти до етапу навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Як варіант можна запропонувати вірш на початок дня - «Крила», який допомагає окреслити мету. Після цього учнів безпосередньо залучають до занять - кожному пропонують у формі творчої роботи визначити власні цілі.

Крила

Крила потрібні лиш тим, хто літає.

Подумай, як живуть люди,

що вони роблять, де вони?

Затримайся і поміркуй, чому

Одні ходять пішки, інші літають.

Деякі опускають руки,

Снуючи павутину із сюжету буднів.

Хід життя, який ніколи не йде
ні догори, ні донизу.

Ми просто рухаємось по колу.

Інші ж не стоять на місці,

борючись щоденно

проти посередності

і йдучи вперед,

Заперечуючи смерть і мертвих.

І знову хтось запитує: «Для чого живемо?»

Дехто ходить пішки, а хтось літає…

Стівен Гарнер

Етап уроку Формування мотивації

2.5. Назва прийому Кросворди

Опис прийому Можна запропонувати такі варіанти роботи з кросвордом:

1. Розгадати кросворд, заповнивши порожні клітинки.

2. Сформулювати питання до слів у заповненому кросворді.

3. Заповнюючи кросворд, визначити, яке ключове слово виділено, і пояснити його значення.

4. Створити кросворд самостійно, використовуючи терміни, які були вивчені раніше.

Етап уроку Формування мотивації

2.6. Назва прийому Мозкова атака

Опис прийому Цей прийом полягає у колективній творчій роботі з розв’язання певної складної проблеми. Всіх учнів об’єднує спільна робота над пошуком істини.

Етап уроку Формування мотивації

2.7. Назва прийому Відстрочена загадка

Опис прийому На початку уроку вчитель дає загадку (або маловідомий і дивний факт), відгадку на яку можна дізнатися на уроці під час роботи над новим матеріалом.

Приклад 1. Географія

Тема «Клімат України». Християнство прийшло в Київську Русь із Візантії, тому практично всі зовнішні атрибути (обрядовість, архітектура храмів) повторювали візантійські зразки. Але єдиним елементом несхожості храмових споруд стали дахи. У Візантії дах храму мав форму півсфери, у Київській Русі - форму «цибулини». Як пояснити такий відступ від архітектурних канонів? (Півсферні дахи не витримували тиску товстого шару снігу взимку, а на дахах «цибулинах» сніг зісковзував, не затримуючись)

Етап уроку Формування мотивації

2.8. Назва прийому Показуха (скульптура)

Опис прийому Учитель називає поняття, дію, процес або явище. Об’єднавши учнів класу в декілька груп, він пропонує представникам кожної групи через хвилину представити його у вигляді скульптури (без слів). Після демонстрації вчитель організовує обговорення за такими питаннями:

Що вказує на те, що саме назване поняття представлене групою?

Якими засобами вони його передали?

Які ознаки поняття їм удалося передати?

Етап уроку Формування мотивації

2.9. Назва прийому Дивуй

Опис прийому Найбуденніші й повсюдні явища, події, предмети можуть стати дивними, якщо на них подивитися з іншої точки зору. Здивування - початкова фаза розвитку пізнавального інтересу.

Приклад 1. Природознавство

На уроці з теми «Вода» вчитель розповідає: «Одного разу, в одній африканській школі хлопцям читали розповідь про дивну країну, в якій люди ходять по воді! І найдивніше, що ця розповідь була правдивою! А ми з вами ходимо по воді? Ми так звикли до води, що часто не помічаємо її властивостей» (за А. Гіном).

Етап уроку Формування мотивації

2.10. Назва прийому Фантастична добавка

Опис прийому У цьому прийомі вчитель доповнює реальну ситуацію елементами фантастики. Наприклад, перенести навчальну ситуацію на фантастичну планету, змінити значення будь-якого параметра, який зазвичай залишається постійним або має певне значення. Біологи можуть придумати фантастичну тварину або рослину і розглянути її в реальному біоценозі. Філологи - перенести реального або літературного героя в часі. Історики - розглянути історичну ситуацію очима стародавнього грека або жителя Київської Русі.

Універсальний підхід - написати фантастичну (прочитати підготовлені вдома) розповідь, есе, вірші, використовуючи знання з предмета.

Етап уроку Формування мотивації

2.11. Назва прийому Читаємо! (використання художньої і науково-популярної літератури)

Опис прийому Уривки з художніх і науково-популярних творів можна використовувати на різних етапах уроку і з різною метою: для ілюстрації, для постановки питань на закріплення вивченого матеріалу, на формування мотивації.

Приклад 1. Географія

Тема «Клімат». Який тип погоди - циклональний або антициклональний - описано у віршах?

Мороз и солнце; день чудесный!

Под голубыми небесами

Великолепными коврами,

Блестя на солнце, снег лежит.

А. Пушкин

Внезапно небо прорвалось

С холодным пламенем и громом,

И ветер начал вкривь и вкось

Качать сады за нашим домом.

Завеса мутная дождя

Заволокла лесные дали.

Н. Рубцов

Полдневный час. Жара гнетет дыхание;

Глядишь, прищурясь -
блеск глаза слезит,

И над землею воздух в колебаньи

Мигает быстро, будто бы кипит.

И тени нет. Повсюду искры, блестки,

Трава слегла, до корня прожжена.

К. Случевский

Етап уроку Формування мотивації

2.12. Назва прийому «Самооцінка» своєї готовності до уроку.

Опис прийому

Вчитель задає питання:

- Хто сьогодні готовий отримати найвищу оцінку?

- Хто добре готовий до уроку?

- Хто не готовий?

Етап уроку Формування мотивації

2.13. Назва прийому «Постав запитання»

Опис прийому На початку уроку вчитель дає завдання: в ході уроку скласти питання до навчального матеріалу.

Етап уроку Формування мотивації

2.14. Назва прийому «Свої приклади»

Опис прийому Під час вивчення нового матеріалу учні готують свої приклади до вивчених понять.

Етап уроку Формування мотивації

2.15. Назва прийому «Підказки»

Опис прийому Після декількох речень – підказок вчителя – діти самі розуміють про що буде йти мова на уроці.

Етап уроку Формування мотивації

2.16. Назва прийому «Знайди помилку».

Опис прийому На дошці записані рівняння і відповіді до них; серед яких є як правильні, так і неправильні. Пропонується їх перевірити.

Етап уроку Формування мотивації

2.17. Назва прийому «Чистий аркуш».

Опис прийому На столі в кожного учня лежить чистий аркуш паперу. Перед поясненням нової теми, учитель повідомляє, що в кінці уроку з деяких питань, які розглядались на уроці, буде проведена перевірочна робота.

3. Етап уроку Перевірка домашнього завдання

3.1. Назва прийому Бліц-опитування по ланцюжку

Опис прийому Перший учень ставить коротке питання другому. Другий - третьому, і так до останнього учня. Час на відповідь - кілька секунд, учитель має право зняти питання, яке не відповідає темі або недостатньо коректне. Кожний учень має право відмовитися від участі в бліц-турнірі, тому, щоб процедура не зірвалася, учитель з’ясовує наперед, хто з учнів хотів би взяти участь у цій дії.

Як варіант для перевірки домашнього завдання або на узагальнюючому уроці можна запропонувати влаштувати змагання між рядами на якийсь час, тобто яка з груп, не перериваючи ланцюжок, правильно і швидше за інших відповість на питання. При цьому треба вибрати рефері, які контролюватимуть правильність відповідей і час, за який учні впораються із завданням.

Етап уроку Перевірка домашнього завдання

3.2. Назва прийому «Вірю - не вірю»

Опис прийому

Цей прийом можна використовувати на будь-якому етапі уроку. Кожне питання починається словами: «Чи вірите ви, що…» Учні повинні погодиться з цим твердженням чи ні.

Приклад 1.Українська мова

Слово «зв’язок» треба писати без апострофа, тому що в ньому вжито два приголосні підряд. Це твердження невірне, тому що «з» - це префікс, а літера «в» належить до кореня. Апостроф не пишуть, коли обидві приголосні належать до кореня.

Етап уроку Перевірка домашнього завдання

3.3. Назва прийому Місткий кошик

Опис прийому Цей методичний прийом дуже доречний перед проведенням тематичного оцінювання, оскільки грає роль розминки.

На аркуші паперу діти малюють кошик, на якому пропонується написати терміни (поняття, географічна або історична номенклатура, персоналії та ін.) з вивченої теми. Головне, щоб «кошик» був заповнений доверху. Через певний час учитель зупиняє гру і просить одного з учнів зачитати слова. Учні викреслюють назви, які повторюються в їх записах. Переможцем виявиться учень, у якого більше за інших записано термінів, тобто в якого найбільш місткий кошик для знань.

Етап уроку Перевірка домашнього завдання

3.4. Назва прийому «Так - ні»

Опис прийому Це універсальна гра, яка дуже подобається дітям і залучає до активної участі в уроці. Учитель загадує щось (природне явище, число, предмет, історичну подію, літературний персонаж та ін.). Учні намагаються знайти відповідь, ставлячи питання. На ці питання вчитель відповідає словами «так», «ні», «так і ні». Питання треба ставити так, щоб звужувати коло пошуку. Універсальність цього методичного прийому полягає в тому, що його можна використовувати і для організації відпочинку і для створення інтригуючої ситуації. Перевагами прийому є те, що він навчає систематизувати відому інформацію, зв’язувати воєдино окремі факти в загальну картину, навчає уважно слухати й аналізувати питання. Якщо питання некоректне або вчитель не може дати на нього відповідь з дидактичних міркувань, то він відмовляється від відповіді наперед обумовленим жестом. Після гри треба обов’язково обговорити питання: які з них були найвдалішими, які менш вдалими. Головне в цьому прийомі - навчити виробляти стратегію пошуку, а не закидати вчителя незліченною кількістю питань.

Етап уроку Перевірка домашнього завдання

3.5. Назва прийому Диктант для «шпигуна»

Опис прийому Цей методичний прийом дозволяє розвивати зорову пам’ять, тренує уважність і відповідальність за кінцевий результат. Він добре працює на уроках філологічного циклу, на уроках математики, географії.

Клас поділений на 5-6 команд. Текст диктанту теж ділять на стільки ж частин. Аркуші з текстом прикріпляються до стін якнайдалі від команди, для якої вони призначені. Кожний з членів команди стає «шпигуном». Він підходить до тексту (стільки разів, скільки потрібно), читає його, запам’ятовує, повертається до команди і диктує їм свою частину. Команди змагаються, перемагає та група, яка закінчить роботу раніше і не зробить помилок (або зробить менше за інших).

Математики можуть запропонувати тексти задач, приклади. Географи - завдання на знаходження об’єктів по географічних координатах або інші подібні вправи.

Етап уроку Перевірка домашнього завдання

3.6. Назва прийому Ідеальне опитування

Опис прийому Ідеальне опитування - це коли фактично опитування немає. На питання вчителя: «Хто сьогодні готовий отримати найвищу оцінку? Хто добре готовий до уроку? Хто не готовий?» Варіацій питань може бути безліч, головне, що діти самі оцінюють свій рівень підготовки домашнього завдання.

Етап уроку Перевірка домашнього завдання

3.7. Назва прийому Інтелектуальна розминка

Опис прийому Інтелектуальна розминка - це два-три не дуже складні питання для розмірковування; основна мета такої розминки - налаштування дитини на роботу.

У географії, історії можна доручити дітям скласти вдома цікаві задачі на читання карти і з цих задач почати урок. Найбільш цікавими є задачі, які складаються методом накладення карт (тобто використовуються декілька карт атласу).

Приклад 1. Географія

Це місто України знаходиться у лісостепу на березі лівої притоки Дніпра. Найвища температура в цьому місті, зафіксована влітку, складає 38 ⁰С. Недалеко від міста відбулася історична битва, яка описана в поемі О. С. Пушкіна.

У пропонованій задачі задіяно три карти. За фізичною картою учні визначають Лівобережжя України, знаходять Дніпро і його притоки. За картою природних зон зона пошуку звужується до лісостепу, за кліматичною картою визначаємо, яке з міст має максимальну температуру 38 ⁰С. Остання фраза в задачі підказує, що йдеться про Полтаву.

Етап уроку Перевірка домашнього завдання

3.8. Назва прийому Лото

Опис прийому Цей методичний прийом теж вимагає попередньої підготовки. На аркуші щільного паперу або на картоні великими буквами записують формули (умовні знаки, словарні слова і т. д.), які були вивчені на попередніх уроках. Потім аркуш паперу розрізають так, щоб на кожній частині паперу залишилися окремі цифри, букви, математичні (хімічні, географічні) знаки. Розрізані частини лото (у двох екземплярах) перемішують на столі. Учитель викликає двох учнів до столу і пропонує скласти формули (слова). Перемагає той, хто це зробить швидше і правильніше. До гри можна ввести рефері, який оцінить і прокоментує результати.

Цей методичний прийом ідеально підходить для індивідуальної роботи (тихого опитування). Покладіть на столі перед учнем (який через певні причини соромиться відповідати при всіх) лото і попросіть зібрати його за визначений час. Тим самим ви перевірите його знання.

Варіант 1. Учні отримують по вісім карток, які виготовляє вчитель. Можна взяти стандартний білий аркуш, на якому намалювати з одного боку якийсь простий малюнок (будинок, квітку, дерево), або одразу підготувати аркуші з малюнками і розрізати їх на вісім частин. Зі зворотного боку на утворених картках написати текст, поділений на певні частини. Запропонувати учням розкласти ці картки за логічною послідовністю. Виграє той, хто правильно складе малюнок.

Варіант 2. Учитель роздає учням картки з малюнками, але без тексту. Учні складають картинку і по черзі перевертають картки. Потім учитель читає текст, що містить вісім логічних частин (це можуть бути поняття, явища, характеристики тощо). Учні по черзі пишуть по одному реченню на кожній картці (зліва направо або зверху вниз).

Після виконаної роботи учні перемішують свої картки і передають сусіду по парті. Отримавши чужі картки, учень має розкласти їх у певному порядку, щоб отримати малюнок. Виграє той, хто швидше впорається із завданням.

Етап уроку Перевірка домашнього завдання

3.9. Назва прийому Знайди помилку

Опис прийому

Варіант 1. Якщо матеріал, що перевіряється, добре знайомий учням, то цей методичний прийом провокує виникнення ситуації успіху на уроці. А якщо матеріал новий, то успішні пошуки помилки, присмачені щирою похвалою і захопленням учителя, дозволять дітям відчути себе дослідниками й експертами.

Учитель у своєму повідомленні припускається помилок, які слід знайти, або лунають тексти, в яких явно спотворена інформація або заплутані визначення, маршрути, послідовність викладу, героям приписують чужі думки і вчинки, даються невірні тлумачення подій і процесів.

Учитель просить знайти у висловленому тексті (задачі, завданні) помилки. Можна вказати кількість помилок. Філологи рекомендують у таких текстах дві-три явні помилки, дві-три типові, одну малопомітну. Виявлення такої помилки свідчить про глибоке знання предмета і розвиває критичне мислення учнів.

Приклад 1. Філологія

Учитель дає декілька граматичних (синтаксичних або інших) правил. Одне або декілька з них невірні. Знайти і довести помилковість.

Приклад 2. Література. Історія

Учні одержують серію цитат з посиланням на авторів. Визначають, в якому випадку цитата не могла належати певному автору.

Приклад 3. Математика. Фізика. Хімія. Біологія

Учитель дає серію формул або формулювань, серед яких є як правильні, так і неправильні. Завдання групи - знайти неправильні, довести їх неправильність і замінити. Наприклад. Невірне визначення: «Прилад, що дозволяє встановити поверхню горизонтально, називають рівнем». У результаті роботи учні замінюють на інше: «Прилад, що дозволяє встановити горизонтальність поверхні, називають рівнем».

Етап уроку Перевірка домашнього завдання

3.10. Назва прийому Опитування у формі діалогічної пари

Опис прийому Учитель пропонує на дошці групу репродуктивних або проблемних питань і завдань за вивченим матеріалом, наперед проставивши бали складності. Потім учні в парі вибирають собі завдання і починають спільно готуватися до рішення або відповіді, потім вони обговорюють або розв’язують виниклі проблеми. Нарешті кожен з них готує питання для свого товариша, на які слід дати рішення або відповідь, після чого вони обговорюють, яку оцінку заробив кожний з них або вони разом, передають аркуш аналізу спільної діяльності педагогу.

Етап уроку Перевірка домашнього завдання

3.11. Назва прийому Пінг-понг

Опис прийому

Варіант 1. До дошки виходять два учні й по черзі ставлять один одному питання за домашнім завданням. У цій грі можна задіювати невеликий яскравий м’яч. Учень промовляє питання і кидає м’яч своєму супернику. Учитель оцінює їх відповіді.

Варіант 2. Один з учнів підготував прості питання за домашнім завданням. Відповіді на них повинні бути односкладовими. Він виходить до дошки, кидає м’яч будь-якому з учнів класу й одночасно ставить йому питання. Звучить відповідь і м’яч повертається до першого учня. Учитель оцінює якість і оригінальність питань і правильність відповідей.

Етап уроку Перевірка домашнього завдання

3.12. Назва прийому Рецензія

Опис прийому Відповідь учня записується на магнітофон (мобільний телефон). Цей запис клас прослуховує ще раз і пише рецензію за планом, який записаний на дошці. План рецензії:

• Повнота відповіді.

• Логіка викладу.

• Наявність (відсутність) фактичних помилок у викладі.

• Мовна грамотність.

• Наявність прикладів.

• Оцінювання відповіді.

Рецензії можна перевірити вибірково, учитель дає свої коментарі до них.

Етап уроку Перевірка домашнього завдання

3.13. Назва прийому Лицарський турнір

Опис прийому Учень виходить до дошки і за пройденою темою ставить учителю наперед підготовлені питання, на які він хотів би отримати відповідь. У свою чергу вчитель ставить питання учню. Уся дія триває не більше 10 хвилин. Проведення турніру оголошується заздалегідь. Питання мають бути стислі, відповіді - короткі й по суті. Рефері може зняти неконкретне питання. Учні оплесками або підняттям руки (або проставляючи оцінки на аркуші) оцінюють дії учня й учителя.

Етап уроку Перевірка домашнього завдання

3.14. Назва прийому Світлофор

Опис прийому Дуже простий, але ефективний методичний прийом. Підготувавши матеріали одного разу, ви довго пожинатиме плоди своєї працьовитості. Світлофор - це довга смужка картону (завдовжки 9 см, шириною 4 см), яка з одного боку обклеєна червоним папером, з другого - зеленим. «Працює» світлофор дуже просто: під час проведення усного опитування всі учні сигналізують учителеві, чи знають вони відповідь на питання (зелений бік - готовий відповідати, червоний - не готовий). Позитивним моментом у цій ситуації є те, що під час проведення опитування, пасивність неприйнятна. Хочеш - не хочеш - треба підняти картку і сказати, чи знаєш ти це питання. Учитель пояснює учням, що, піднявши червону картку і заявивши про незнання, учень відмовляється від відповіді. Показавши зелену - будь добрий, відповідай. Під час проведення усного опитування можна зробити так: запросити двох-трьох (не обов'язково сильних, але відповідальних) учнів до дошки і доручити їм роль помічників учителя.

Помічникам слід заздалегідь видати підготовлені аркуші, на яких написані прізвища учнів і розкреслена таблиця для опитування (див. табл.). Роль помічників полягає в тому, щоб на аркуші відзначати роботу конкретного учня, тобто кількість піднятих зелених (+) і червоних (–) карток. Інтрига в тому, що клас не знає, чиї прізвища записані на аркушах, тому працюють усі.

Через п'ять хвилин проведення усного опитування в учителя, по-перше, є чітке уявлення, що із запропонованого на попередньому уроці (темі), діти засвоїли добре, а до чого варто звернутися ще раз. По-друге, помічники здають учителеві таблиці, в яких уже підсумована кількість правильних відповідей, і вчитель чесно й аргументовано виставляє дев'ять оцінок за усне опитування.

Етап уроку Перевірка домашнього завдання

3.15. Назва прийому Сніжна грудка

Опис прийому Як росте сніжна грудка, так і цей методичний прийом залучає до активної роботи все більшу кількість учнів.

Алгоритм цього прийому стисло можна описати так:

Слово - речення - питання - відповідь.

Варіант 1. Учитель показує на учня і говорить: «Слово!» Той промовляє слово, яке стосується теми уроку. Показує на іншого учня і говорить: «Речення». Другий учень складає речення з цим словом. Третій учень придумує питання до цього речення, четвертий учень відповідає на нього.

Варіант 2. Кожний учень додає до першого речення свій літературний «шедевр», таким чином, щоб утворився безперервний ланцюжок певних граматичних категорій.

Приклад 1. Російська мова

Тема «Дієприкметниковий зворот».

Учитель. Улітку на вулиці я зустріла людину, одягнену в пальті.

1-й учень. У пальті, вивернутому навиворіт хутром.

2-й учень. Хутром, що стирчить клаптями.

3-й учень. Клаптями, схожими на зачіску клоуна.

Етап уроку Перевірка домашнього завдання

3.16. Назва прийому Тест-рейтинг

Опис прийому Це один з різновидів тестів, але складніший за технологією проведення (точніше технологією підрахунків). Проте, ефективність цього методичного прийому не викликає сумнівів.

Учитель готує питання за зразком відкритого тесту, тобто учень сам повинен записати коротку відповідь на питання. Після проведення тесту підраховується кількість правильних відповідей на кожне питання. Потім це число віднімають від числа загальної кількості робіт. Таким чином, виходить «вартість» кожної відповіді. Чим більша кількість правильних відповідей, тим менше «коштує» ця відповідь. Чим менша кількість правильних відповідей, тим «дорожче» ця відповідь.

Приклад 1. Географія

Тест з географії складається з 10 питань

На перше питання «Яка площа території України?» з 25 учнів правильну відповідь дали 24. Таким чином, 25 – 24 = 1, ця правильна відповідь «коштує» тільки один бал, оскільки питання було нескладним.

На питання «Які області України мають кордони з країнами Євросоюзу?» правильну відповідь дали 12 учнів, таким чином, вартість цієї відповіді складає 13 балів (25 – 12 = 13). На складне питання відповів правильно один учень, тому його відповідь «коштує» 24 бали. Підрахувавши «вартість відповіді» на кожне з десяти питань тесту, далі підсумовуємо бали по кожній роботі учнів.

Рейтинг знань з тесту:

1. Петренко - 61 бал.

2. Іваненко - 24 бали.

3. Гуленко - 10 балів.

Етап уроку Перевірка домашнього завдання

3.17. Назва прийому Тести

Опис прийому Цей методичний прийом останнім часом став надзвичайно популярним та має велику кількість варіацій. Нагадаємо основні характеристики та правила роботи з тестами.

У педагогічній практиці використовують відкриті та закриті тестові завдання. У відкритих завданнях учень сам записує коротку відповідь, у закритих він обирає відповідь з кількох запропонованих варіантів. Робота з відкритими тестами дає учням змогу виявити певну самостійність, однак вона вимагає багато часу.

Закриті тести різноманітніші. Одні з них вимагають від учнів лише пригадати вивчений матеріал, інші перевіряють його розуміння і навіть уміння розв’язувати задачі.

На кожному уроці можна використовувати тести оперативного контролю. Невеликі за розмірами (5-8 запитань), вони можуть здійснюватись у вигляді диктанту, у цьому випадку перелік відповідей на запитання записаний на дошці (у закритому тесті). Краще використовувати два варіанти запитань. Варіанти відповідей, як для кожного варіанта окремо, так і один перелік відповідей для обох варіантів. Такі тести мають навчальний характер, тому перевірити їх слід одразу ж після виконання. Учитель вибірково перевіряє роботи окремих учнів, усі інші тести обробляються учнями з допомогою взаємоперевірки. Учитель оголошує результати й аналізує помилки.

Складаючи тести, необхідно уникати таких недоліків, як одноманітність побудови, недостатня увага до творчої діяльності, вмінь та навичок учнів, нечіткість формулювання тощо. Тестове завдання має бути записане у формі, яка відповідає цілям і завданням тесту. Завдання мають бути розміщені в порядку зростання складності. Щоб уникнути списування, краще створювати два-три паралельні тести - варіанти однакової форми, змісту і важкості - шляхом перестановки та перенумерації відповідей. Умовно тестові завдання можна поділити на чотири групи за складністю.

До завдань першого рівня відносять закриті тести, які потребують вибору тільки однієї правильної відповіді.

Приклад 1. Економіка

Визначте, що буде альтернативною вартістю прийнятого вами рішення відвідати диско-бар, якщо ви маєте можливість вибрати: або переглянути фільм, заплативши за відвідування кінопалацу 15 грн, або відвідати диско-бар, заплативши 20 грн:

А. Вартість утраченої можливості переглянути фільм (вірна відповідь).

Б. Товари і послуги на суму 15 грн.

В. Вартість напоїв, які ви придбали у диско-барі.

Г. 20 грн, які ви заплатили за відвідування диско-бару.

Завдання другого рівня доцільно скласти у вигляді відкритих тестів, для відповіді на які необхідно доповнити речення відповідним терміном.

Приклад 2. Економіка

Визначте, про який цінний папір йдеться, якщо, вклавши гроші в цінний папір, через три роки вкладник отримав номінальну вартість цінного паперу, а також щорічні 10 % від його вартості. (Відповідь - облігація)

У завданнях третього рівня перевіряється знання учнями взаємозв’язків між будовою і функціями окремих органів та їх систем, уміння давати порівняльну характеристику об’єктам, явищам і процесам, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Завдання цього рівня потребують вибору учнем кількох правильних відповідей.

Приклад 3. Економіка

Установіть відповідність між подіями та функціями грошей

А. Лікар отримав заробітну платню

Б. Учень купив у магазині альбом

В. Батьки ознайомилися з цінами у шкільному буфеті

Г. Робітник поклав гроші на рахунок у банк

1. Міра вартості

2. Засіб обігу

3. Засіб платежу

4. Засіб накопичення

5. Світові гроші

Відповіді: А - 3, Б - 2, В - 1, Г - 4.

Виконання учнями завдань четвертого рівня складності потребує від них аналітико-синтетичних умінь для встановлення причинно-наслідкових зв’язків, умінь обґрунтовувати свою думку під час розв’язування задач прикладного характеру, проблемних та світоглядних запитань.

Обов’язковою умовою для розуміння учнем правильності виконання тестів є наявність детальних інструкцій щодо опрацювання завдань кожного рівня складності, а також оціночного апарату, з допомогою якого учень може не тільки обрати завдання відповідного рівня, але й здійснювати самооцінку власної діяльності.

Ідеальний варіант - коли тести друкуються на окремих аркушах. Одночасно з текстом завдань учні отримують бланк відповідей, на якому і працюють. Перед початком тестування учням необхідно пояснити, як побудовані тести і як їх треба виконувати. Після закінчення тестування бланки тестів готові до використання в іншому класі, а бланки відповідей обробляються.

Етап уроку Перевірка домашнього завдання

3.18. Назва прийому Тихе опитування

Опис прийому Бесіда з одним або декількома учнями відбувається пошепки, тоді як клас зайнятий іншим завданням, наприклад тренувальною контрольною роботою. Цей методичний прийом незамінний у тому випадку, коли в класі є діти, які з певних причин соромляться (бояться) відповідати при всіх.

Етап уроку Перевірка домашнього завдання

3.19. Назва прийому Тренування пам’яті й уважності

Опис прийому

Варіант 1. Це достатньо цікавий прийом, він особливо ефективний, коли учні будуть готові працювати з ним. Попередьте їх заздалегідь, щоб вони уважно читали домашній параграф.

Учитель дає учням аркуш, на якому посередині розташований текст, частина вірша, задачі. Завдання полягає в тому, щоб учні змогли написати необхідний текст зверху і знизу наявної фрази. Або спробувати висловити його усно - що ж мало передувати фразі й чим вона повинна була закінчуватися.

Варіант 2. Учитель пропонує учню прочитати текст домашнього параграфа і при цьому закладкою закриває частину тексту. Учень відтворює цей текст по пам’яті. Клас стежить за підручником і оцінює однокласника.

Етап уроку Перевірка домашнього завдання

3.20. Назва прийому Хто я ?

Опис прийому

Варіант 1. На уроці історії, географії, хімії, літератури можна запропонувати учням виступити від імені відомої персони (вченого, літературного або історичного героя), при цьому не називаючи її, але описуючи вчинки, відкриття, міркування.

Варіант 2. Учень описує портрет літературного героя.

Приклад 1. Фізика

«Моє ім'я залишилося у фізиці (закон, який носить моє ім'я, гвинт, який носить моє ім'я), у математиці (аксіома та спираль, які носять моє ім'я). Залишилося і моє знамените слово “Еврика” („Я знайшов”). Хто я?»

(Архімед)

«Мені крім відкриття і доведення низки теорем приписують такі астрономічні відкриття: пояснення затемнень Сонця, встановлення часу сонцестояння і рівнодення, визначення тривалості року (365 днів) та інше. Хто я?» (Фалес)

Етап уроку Перевірка домашнього завдання

3.21. Назва прийому Умовні позначення

Опис прийому Для проведення цього методичного прийому (він добре спрацьовує на уроках географії, фізики, хімії) наперед необхідно підготувати матеріал, який вам стане в нагоді. На щільному картоні розміром 15x15 см намалювати умовні знаки, які використовуються на уроках і знайомі учням. У грі беруть участь дві команди по два-три учні в кожній. Гру починають з жеребкування. Кожна команда має однакову кількість карток і шикується одна навпроти іншої. За командою вчителя учень першої команди піднімає картку, суперники повинні протягом 5 секунд (час заздалегідь установлюється) назвати умовний знак. Потім у гру вступає учень з іншої команди, що стоїть напроти першого гравця, і т. д. Перемагає команда, що має у своєму активі найбільшу кількість правильних відповідей.

Етап уроку Перевірка домашнього завдання

3.22. Назва прийому Хокей

Опис прийому

Варіант 1. Грають дві команди по шість учасників: один воротар, двоє захисників, троє нападаючих. Правила такі: кидок у ворота позначає питання, поставлене суперниками. Кидок у ворота здійснюють нападаючі. «Гол» - відсутня відповідь (або відповідь невірна). «Шайба відбита» - захисники або воротар дали правильну відповідь на питання.

Арбітр рахує кількість пропущених і забитих «шайб», стежить за часом гри, за дотриманням правил гри, видаляє порушників, використовує музичні паузи. Інші учні грають роль запасних гравців або вболівальників.

Варіант 2. «Хокей» за змістом може бути літературно-музичним, історико-географічним, хіміко-біологічним тощо. Грають дві команди, у складі яких по шість гравців. Команди розташовуються одна проти одної таким чином: на першій лінії - один гравець (воротар), на другій - двоє (захисники), на третій - троє (нападаючі). Гравці третьої лінії вибирають із запропонованого їм переліку запитання команді-суперниці й оголошують його. Лінія захисників шукає правильну відповідь. Гравцям різних ліній під час обговорення відповіді на запитання не можна спілкуватися. За правильну відповідь на запитання гравці другої лінії отримують два бали. Якщо їхня відповідь неправильна, «відбивається» перша лінія (воротар). За правильну відповідь він отримує один бал. Команди можуть поставити одна одній десять-п’ятнадцять запитань. Перемагає команда, яка отримала більшу кількість балів. У разі порушення правил головний (рефері - учитель) має право видалити з поля гравця або зробити заміну.

Етап уроку Перевірка домашнього завдання

3.23. Назва прийому Оціни мене

Опис прийому Клас розбивається на дві групи по рядах варіантах. Учитель ставить питання. На нього відповідає перша група. При цьому кожний учень дає відповідь на це питання своєму сусіду по парті - учню другої групи. Потім на це ж питання відповідає сильний учень або вчитель. Учні другої групи, вислухавши відповідь учителя, порівнюють його з відповіддю товариша і виставляють йому оцінку. На наступне питання відповідають учні другої групи, а учні першої їх вислуховують. Тепер вони виконують роль викладача і після відповіді вчителя виставляють оцінку учням другої групи. Таким чином, поставивши 10 питань, ми добиваємося того, що кожний учень у класі відповість на 5 питань, прослуховуватиме відповіді вчителя й оцінить свого однокласника.

4. Етап уроку Актуалізація опорних знань

4.1. Назва прийому «Хто більше».

Опис прийому Учням пропонується по черзі швидко проговорювати всі найважливіші поняття та означення даної теми, доповнюючи один одного. При цьому вчитель питання не задає.

Етап уроку Актуалізація опорних знань

4.2. Назва прийому «Інтелектуальна розминка».

Опис прийому Відповіді учнів на якісні запитання (чи існує чотирикутник з трьома тупими кутами?)

Етап уроку Актуалізація опорних знань

4.3. Назва прийому «Вірю – не вірю».

Опис прийому Вчитель ставить запитання:

- Чи вірите ви, що…

Етап уроку Актуалізація опорних знань

4.4. Назва прийому «Так чи ні».

Опис прийому Вчитель записує на аркуші поняття або геометричну фігуру, або формулу. Учні, задаючи запитання, на які вчитель має право відповісти тільки «так» або «ні», повинні відгадати задумане.

Етап уроку Актуалізація опорних знань

4.5. Назва прийому Бліц – опитування «ланцюжком».

Опис прийому Учні по черзі ставлять один одному запитання.

Етап уроку Актуалізація опорних знань

4.6. Назва прийому «Спіймай помилку».

Опис прийому Вчитель проговорює факти, формули, включаючи малопомітні помилки. Учні вказують на них.

Етап уроку Актуалізація опорних знань

4.7. Назва прийому «Світлофор».

Опис прийому У кожного учня картка, яка з одного боку червона, а з іншого – зелена. Вчитель задає запитання А всі учні підіймають картки: хто знає відповідь – сигналізує зеленим, а хто не знає – червоним.

Етап уроку Актуалізація опорних знань

4.8. Назва прийому «Пінг – понг» .

Опис прийому Кидаючи один одному м'ячик, учні разом з тим ставлять запитання

Етап уроку Актуалізація опорних знань

4.9. Назва прийому «Тихе опитування».

Опис прийому Взаємоопитування. Опитування в парах.

Етап уроку Актуалізація опорних знань

4.10. Назва прийому Тестування.

Опис прийому Перевірка знань учнів за допомогою дидактичних матеріалів або комп'ютера.

Етап уроку Актуалізація опорних знань

4.11. Назва прийому «Незакінчене речення».

Опис прийому Вчитель або учень-асистент починає формулювати визначення поняття, а учні закінчують.

Етап уроку Актуалізація опорних знань

4.12. Назва прийому «Логічний ланцюжок».

Опис прийому Перший учень починає відповідати на запитання, далі на будь-якому місці його відповідь припиняється вчителем і слово передається другому учневі, потім третьому і т.д.

Етап уроку Актуалізація опорних знань

4.13. Назва прийому Термінологічний диктант.

Опис прийому Вчитель називає поняття, а учні пишуть його визначення.

Етап уроку Актуалізація опорних знань

4.14. Назва прийому «Випадкове опитування».

Опис прийому Номери питань, на які будуть відповідати учні, визначаються підкиданням грального кубика, або за допомогою рулетки.

Етап уроку Актуалізація опорних знань

4.15. Назва прийому «Це пригодиться».

Опис прийому На дошці записані запитання, відповіді на які допоможуть зрозуміти ключові моменти нового матеріалу.

Етап уроку Актуалізація опорних знань

4.16. Назва прийому «Виступ солістів»

Опис прийому Урок починають “солісти”. Так називають учнів, яким потрібно буде “захищати” рішення домашніх задач. Рішення оформляється на дошці до уроку. При призначенні “солістів” враховується складність задач.

5. Етап уроку Робота з текстовими матеріалами

5.1. Назва прийому «Акторська майстерність»

Опис прийому Учні отримують досить знайомий текст (наприклад, про товари та послуги). Читають його упродовж визначеного вчителем часу. Потім учитель розподіляє виконувані ролі щодо змісту тексту (ведучий, споживачі, товар, послуга тощо). Після розподілу ролей текст читається вголос, а потім актори мають його відтворити, показавши, як вони розуміють сутність своєї ролі. Оцінюється вміння розкрити сутність тексту, оригінальність, майстерність.

Етап уроку Робота з текстовими матеріалами

5.2. Назва прийому Діалог Сократа

Опис прийому Одним із цікавих видів дискусії є «Діалог Сократа» (за іншими джерелами - «Бесіда Сократа»), у рамках якого учні самостійно формулюють проблеми громадського життя та пропонують альтернативні шляхи їх розв’язання. Цей метод покликаний допомогти молодим людям сформувати своє ставлення до важливих юридичних, етичних та соціальних, економічних проблем.

Сократівський метод характеризується використанням аналогії як способу виявлення протиріч в учнівських висловлюваннях. Однією з причин виникнення соціальних конфліктів є існування різних поглядів на те чи інше суспільне явище. Для того щоб їх подолати, людям необхідно обмінюватися своїми думками і прагнути долати суперечки, займаючи певні позиції. З допомогою «Діалогу Сократа» можна змусити учня перевірити логічність та послідовність своєї позиції й визначити сферу її застосування.

Для проведення сократівського діалогу слід визначити суспільну проблему - об’єкт обговорення. Вона може бути сформульована у вигляді запитань такого типу:

Правознавство

Чи потрібно заборонити смертну кару?

Чи можу я звернутися до представників влади з протестом проти обов’язкової військової служби?

Географія

Чи має право на існування атомна енергетика? Чого більше - шкоди чи користі?

Чи потрібно звертати увагу на забруднення навколишнього середовища у сусідніх країнах?

Економіка

Що принесе Україні вступ до Світової Організації Торгівлі?

Але крім запитань до обговорення готується фактичний матеріал, який може бути придатний для діалогу. Цей матеріал виконує роль доказової бази для визначення позиції у діалозі.

Усвідомлення суспільних цінностей дає змогу об’єктивно аналізувати суперечливі ситуації громадського життя. Учасники дискусії повинні ознайомитись і зрозуміти визначення, цінності та фактичний матеріал, що використовують їхні опоненти. Основною перешкодою під час обговорення є неоднозначне трактування термінів. Щоб уникнути ускладнень, учасникам обговорення слід визначитися в термінах.

Питання для аналізу дій учня:

• Чи достатньо обґрунтована ваша позиція?

• Чи доказовими є ваші аргументи?

• Чи доведений фактичний матеріал, який використовувався?

• Якими будуть наслідки запропонованих позицій?

• За яких обставин ви зможете змінити свою позицію?

Етап уроку Робота з текстовими матеріалами

5.3. Назва прийому Дискусія

Опис прийому Існує декілька варіантів дидактичного визначення терміна «дискусія»:

• Публічне обговорення будь-якого суперечливого питання, проблеми.

• Цілеспрямований і впорядкований обмін думками, ідеями, поглядами і судженнями заради пошуку істини.

• Дослідження та колективне обговорення проблемного питання, що передбачає обмін думками між учнями або вчителем та учнями.

• Відстоювання своєї думки, свого погляду на те чи інше питання шляхом обґрунтування.

Етап уроку Робота з текстовими матеріалами

5.4. Назва прийому Контроль шляхом вибору завдань

Опис прийому Цей методичний прийом доречний на уроках математики, фізики, хімії. Контрольна (перевірочна) робота виконується не шляхом розв’язування запропонованих задач, а шляхом вибору тих із них, які учень, на його думку, може розв’язати. На столах розкладаються задачі (завдання) трьох рівнів складності. Кожний учень читає умови завдань і робить відмітки на картці з допомогою оцінок за такими показниками: перші п’ять завдань - найпростіші, наступні - складніші, і нарешті, останні п’ять задач - складні. В останній графі ставиться буква «Н», якщо учень не розуміє задачі, і буква «П», якщо він розуміє завдання.

Учень Іванов Є. 9-А

Номери задач	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Знаю
Можу розв’язати
Розумію (не розумію)

Етап уроку Робота з текстовими матеріалами

5.5. Назва прийому Концентрація

Опис прийому Клас ділиться на групи. Кожна група отримує текст на аркушах. Аркуші перевернуті текстом униз. За сигналом учителя учні перевертають аркуші, читають протягом визначеного часу (1-2 хв) текст, а потім знову перевертають аркуші та віддають їх учителю. Після цього кожен учень записує в зошиті те, що запам’ятав із тексту. Далі група записує спільний текст на окремому аркуші. Виграє та команда, що найбільш повно відтворить текст.

Етап уроку Робота з текстовими матеріалами

5.6. Назва прийому Поєдинок

Опис прийому Клас поділений на декілька груп. Кожній групі вчитель дає окремий текст (як з пройденого матеріалу, так і новий, але зі знайомим змістом). У кінці кожного тексту поставлено проблемне питання («Чи може...», «Що відбудеться, якщо...», «Чи вірне твердження...»).

У кожній групі призначають дуелянтів, решта учнів грає роль секундантів. Суперники від кожної групи по черзі сходяться в інтелектуальному поєдинку. Один учень висловлює свою точку зору на питання, а його суперник завдає «удар у відповідь» - контраргумент. При цьому враховується уміння вести суперечку, коректність, аргументованість. У цьому поєдинку, можливо, і не буде абсолютного переможця, а буде знайдено рішення, яке влаштує обидві сторони. Секунданти рецензують поєдинок і визначають найсильнішого бійця в інтелектуальних поєдинках.

Етап уроку Робота з текстовими матеріалами

5.7. Назва прийому Пошта

Опис прийому Кожному учню пропонується визначити свою «адресу» в класній кімнаті. Ряди парт гратимуть роль вулиць, самі парти або столи - будинків. Учні на аркушах записують питання за текстом домашнього параграфа, пишуть адресу однокласника (1-ша Зелена вулиця, будинок 3, Олені), свою зворотну адресу і з допомогою листоноші відправляють записку адресату. Адресати повинні письмово відповісти на питання. За командою вчителя гра зупиняється й оцінюються декілька «листів». Найвищу оцінку одержують ті, хто поставив цікаве питання й отримав на нього правильну відповідь.

Етап уроку Робота з текстовими матеріалами

5.8. Назва прийому Вартові

Опис прийому Учні уважно читають текст. Учитель пропонує відвідати країну «Географію» (Біологію, Історію). Для цього їм потрібно пройти повз вартових. Але спочатку вчитель пропонує учням пройти кастинг на роль вартових. Для цього учні складають запитання до тексту. Ті два учні, які склали найбільше запитань (за визначений час), будуть виконувати роль вартових. Вартові по черзі ставлять запитання бажаючим потрапити до країни. Ті, хто відповіли, пропускаються вартовими, а іншим рекомендується ще почитати текст. Потім учні оцінюють вартових: чи достатньо глибокі й цікаві запитання вони поставили, чи повністю розкрили сутність матеріалу у своїх запитаннях.

Етап уроку Робота з текстовими матеріалами

5.9. Назва прийому Театр «Мім»

Опис прийому Усі учні читають навчальний матеріал за певний проміжок часу, визначений учителем. Клас ділиться на дві команди. Учасники однієї команди мають зобразити будь-яке речення чи абзац (за вибором) пантомімою, а інша команда - здогадатися і пояснити, про що саме йдеться. Потім інша команда відтворює текст, а друга вгадує.

Етап уроку Робота з текстовими матеріалами

5.10. Назва прийому Філософи

Опис прийому Будь-який матеріал, як стверджують психологи, краще запам’ятовується, якщо його розкласти по полицях на сім одиниць. Цими одиницями можуть бути такі філософські категорії:

1) особливості;

2) спільне;

3) одиничне;

4) зміст;

5) форма;

6) явище;

7) сутність.

Учитель пропонує учням (за певний час) прочитати текст і розкласти весь матеріал за названими категоріями, створивши таким чином своєрідну таблицю-конспект. Залежно від особливостей та складності матеріалу вчитель може виділити інші категорії. Перемагає той, хто повністю впорається із завданням. Конспект обговорюється в класі.

Етап уроку Робота з текстовими матеріалами

5.11. Назва прийому Ланцюжок

Опис прийому Учні читають запропонований учителем текст. Потім кожен по черзі має поставити запитання до тексту і водночас дати відповідь одним словом на поставлене йому запитання. Виграє той, хто поставить найцікавіше запитання і дасть найвдалішу відповідь. Перше запитання ставить учитель. Потім перший учень відповідає на питання і пропонує запитання другому учню, другий відповідає та ставить питання третьому тощо.

Етап уроку Робота з текстовими матеріалами

5.12. Назва прийому Шерлок Холмс

Опис прийому Учням пропонується швиденько прочитати текст і скласти до нього якнайбільше запитань, не користуючись самим текстом. Питання мають охопити весь матеріал і врахувати найменші дрібниці. Визначається найдовший список питань. Учні дають відповіді на них. Учитель відзначає найбільш активних гравців.

Етап уроку Робота з текстовими матеріалами

5.13. Назва прийому Шпаргалка

Опис прийому Учням пропонується зробити шпаргалку (у три етапи) до складного або великого за обсягом тексту домашнього завдання. Цей методичний прийом прийнятний тоді, коли матеріал добре знайомий учням.

Етап 1. Скласти план тексту, використовуючи всього декілька ключових слів. Умова: на читання однієї сторінки тексту і конспектування відводиться тільки 30 секунд. Записи, які стосуються однієї сторінки підручника, відділяються суцільною лінією.

Етап 2. Текст знову з першої сторінки. Конспект записують у формі коротких тез. На роботу з однією сторінкою тексту відводиться 1 хвилина.

Етап 3. До шпаргалки записують питання з кожної сторінки, час роботи - 1 хвилина.

Після закінчення роботи проводиться конкурс шпаргалок (найкращі шпаргалки і питання).

Етап уроку Робота з текстовими матеріалами

5.14. Назва прийому Шпаргалки

Опис прийому Учням пропонується прочитати текст. Необхідно передати його зміст з допомогою малюнків, умовних позначень або схем. Ці шпаргалки (підписані) віддаються вчителю. За бажанням учні підходять до вчителя і витягають шпаргалку. За цією шпаргалкою потрібно відтворити текст. Відзначаються найкращі шпаргалки та доповідачі.

Етап уроку Робота з текстовими матеріалами

5.15. Назва прийому Мовники

Опис прийому Учням пропонується прочитати текст. Далі вони переказують текст колективно. Кожен по черзі називає іменник (або прикметник), який точно ілюструє наступне речення тексту. При цьому кожен наступний учасник має повторити названі попередниками слова. Виграє той, хто жодного разу не зіб’ється.

6. Етап уроку Вивчення основних понять

6.1. Назва прийому Бачено-небачено

Опис прийому Робота з вивчення термінів може проводитись і в групах. Учні об’єднуються в декілька команд по п’ять-шість осіб. Учитель вивішує на дошці заздалегідь виготовлений плакат, на якому різними кольорами великим і дрібним (помітним здалеку) шрифтом «уздовж і поперек» написано 15-20 слів (кількість варіюється відповідно до тематики). Після закінчення наперед обумовленого часу (40 с або 1 хв) плакат знімається, а команди записують усі слова, що запам’яталися.

Потім команди обмінюються своїми записами для перевірки. Командам бажано домовитися вносити виправлення в чужі записи ручкою іншого кольору. Перевіряючі виправляють помилки, описки і вписують «не побачені іншою командою слова», після чого кожний учень перевіряючої команди ставить свій підпис.

Аркуші повертаються колишній команді - тепер уже для перевірки перевіряючих. Початковий плакат учитель знову вивішує на дошку для звіряння та з’ясування можливих непорозумінь. Після цього визначають переможця. Виграють ті команди, у записах яких виявилося менше всього помилок і пропущених слів.

Плакати для завдання «Бачено-небачено» можуть виготовлятися і самими учнями під час уроку. Для цього один учасник від кожної команди тягне «долю» - квиток з указівкою тієї або іншої теми.

Кожна команда протягом установлених 5-8 хвилин готує свій плакат, відшукуючи потрібні слова в підручниках і словниках. Коли все готово, команди покидають свої місця, залишаючи там виготовлений плакат, і одну-дві хвилини вивчають плакат чужої, запам’ятовуючи все, що на ньому написано. А повернувшись після сигналу на місце, записують побачене, допомагаючи один одному. Потім може проводитися перевірка записів, так само, як в описаному основному варіанті завдання.

«Бачено-небачено» можна використовувати як для закріплення пройденого, так і для вивчення нового матеріалу на уроках з усіх предметів, варто лише змінити зміст плакатів.

Етап уроку Вивчення основних понять

6.2. Назва прийому Місткий кошик

Етап уроку Вивчення основних понять

6.3. Назва прийому Кросворди

Опис прийому Можна запропонувати такі варіанти роботи з кросвордом:

1. Розгадати кросворд, заповнивши порожні клітинки.

2. Сформулювати питання до слів у заповненому кросворді.

3. Заповнюючи кросворд, визначити, яке ключове слово виділено, і пояснити його значення.

4. Створити кросворд самостійно, використовуючи терміни, які були вивчені раніше.

Етап уроку Вивчення основних понять

6.4. Назва прийому М’яч

Опис прийому Це один з варіантів опрацьовування термінології. Кидаючи м’яч, учитель (або учні) називає термін, а той, до кого м’яч потрапив, дає стисле пояснення, про що йдеться.

Етап уроку Вивчення основних понять

6.5. Назва прийому Павучки

Опис прийому Для роботи над поняттями можна використовувати невеликі структурно-логічні схеми - «павучки». Слово обводять овалом і до нього підбирають ключові слова, які характеризують ці поняття. Ці слова утворюють «ніжки павучка». «Павучки» використовуються для усної зв’язної мови, характеристики понять.

Етап уроку Вивчення основних понять

6.6. Назва прийому Понятійні диктанти

Опис прийому Учитель диктує або учні виписують зі словника необхідні поняття або їх визначення

Етап уроку Вивчення основних понять

6.7. Назва прийому Слабка ланка

Опис прийому Для того щоб закріпити нову термінологію, можна застосувати ігровий методичний прийом «Слабка ланка». Вчитель пропонує пригадати всі нові терміни уроку. Перший учень називає один термін, другий попередній і свій, третій - два попередні та свій і т.д. Порядок слів зберігається. Якщо учень помилився, то наступний не виправляє його, а говорить: «Слабка ланка». На уроці тематичного повторення й узагальнення такі ланцюжки можуть доходити до 20 і більше слів.

Етап уроку Вивчення основних понять

6.8. Назва прийому Термінологічна розминка

Опис прийому Учням, поділеним на мікрогрупи, даються два-три поняття. Завдання учнів - записати декілька визначень кожного поняття і потім захистити свою точку зору.

7. Етап уроку Вивчення нової теми

7.1. Назва прийому Асоціативні схеми

Опис прийому Традиційно вважається, що новий матеріал краще запам’ятовується, коли він занотований. Але сучасні дослідження вчених доводять, що звичайне нотування - слово за словом, речення за реченням, тобто інформація, яка розташована лінійно або стовпчиками, не зберігається у мозку. Мозок запам’ятовує інформацію тоді, коли вона має вигляд певних моделей, схем та асоціацій. Тому не записуйте, а малюйте асоціативні схеми.

Основні принципи створення асоціативних схем такі:

Уявіть, що мозкові клітини - наче деревця, на гілках яких зберігається тематично споріднена інформація. На аркуші паперу спробуйте накреслити основні моменти будь-якої теми у формі дерева.

1. Починайте схему в центрі аркуша з головного елемента, найкраще символа, від якого розгалужуються інші елементи.

2. Записуйте тільки одне слово чи символ на позначення одного пункту, який хочете запам’ятати, одну головну тему для кожної гілки.

3. На ту саму гілку помістіть споріднені пункти, наче промені сонця.

4. Для подібних тем беріть олівці чи маркери одного кольору.

5. Малюйте стільки малюнків і символів, скільки зможете.

6. Коли закінчите малювати одну розгалужену гілку, обмалюйте її різнокольоровою лінією.

Регулярно доповнюйте кожну схему. Легше починати із загального, а далі побудувати асоціативну схему, переходячи до конкретного, коли довідаєтесь щось нове з тематики.

Сміливо малюйте, сміливо користуйтеся кольоровими олівцями, і ви побачите результат. Влаштуйте конкурс на кращий зошит з номінаціями - «Найяскравіша», «Найакуратніша», «Найбільш творча», «Містер суперсхема» і т. д. Але тільки для себе чітко розставте пріоритети: основне - знання, а конкурс тільки для того, «щоб примусити коня пити».

Етап уроку Вивчення нової теми

7.2. Назва прийому Діалог Ривіна

Опис прийому Робота за методикою Ривіна передбачає читання або вивчення тексту абзацами. Під абзацами слід розуміти частину тексту до 12 рядків, яка має закінчену думку і зміст якої можна передати одним реченням (до 10 слів). Для вивчення абзацу необхідно спочатку з’ясувати його суть. Для виокремлення головної думки кожного абзацу рекомендуємо наступне:

• Знайдіть у тексті нові слова і словосполучення.

• Поясніть їх значення своїми словами або прочитайте за текстом, за необхідності скористуйтеся додатковою літературою.

• Складіть речення з новими словами, переконайтеся, чи правильно ви їх зрозуміли.

• Знайдіть основне слово або словосполучення абзацу.

• Усно поясніть, чому ви його вважаєте основним.

• Складіть речення з основним словом, щоб передати ідею абзацу, придумайте друге речення, виберіть, на ваш погляд, краще.

• Краще речення запишіть у зошит.

• Основним словом можуть бути предмети, явища, персоналії, події, про які йдеться в абзаці.

• Установіть зв’язки, залежність між цими об’єктами.

• Складіть речення, яке виражає суть абзацу, придумайте друге, виберіть краще.

• Підготуйте відповіді на запитання, запропоновані вчителем, учнями чи подані в підручнику.

• Складіть запитання для товариша.

• Придумайте опору для пояснення змісту абзацу іншому учневі.

• З’ясуйте перспективу розвитку ідеї, проблеми, ознаки, сферу застосування нових понять.

• Пов’яжіть засвоєну інформацію з раніше вивченим або прочитаним матеріалом.

Цю методику педагоги розцінюють як місток для формування складніших умінь: читання пункту, сторінки, розділу.

Етап уроку Вивчення нової теми

7.3. Назва прийому Модель майбутніх знань

Опис прийому Можна скласти пізнавальну модель предмета, що вивчається, і на початку уроку видати її всім учням. Модель дозволить кожному учню отримати цілісне уявлення про предмет, що вивчається. Методика роботи в цьому випадку припускає штрихування різними кольорами тих елементів моделі, які, з погляду учня, йому зрозумілі, осмислені, засвоєні. Наперед обговоріть, якими кольорами користуватимуться ваші підопічні, скажімо, червоний - «усе зрозуміло», оранжевий - «майже все зрозуміло», жовтий - «50x50», зелений - «дещо зрозуміло», блакитний - «sorry, нічого не зрозуміло». Кількість колірних позицій, які будуть вам підказувати, що треба повторити або пояснити ще раз (два або три), залежить тільки від вашої фантазії й особливостей предмета викладання.

Модель «майбутніх знань» може включати необхідні поняття, принципи, процеси, змістовні елементи, провідні ідеї, факти й осіб. Модель «майбутніх знань» також бажано зробити на великому аркуші ватману і вивісити на стенді в кабінеті, вона виконуватиме роль стрижня, каркаса предмета. Подібну модель можна скласти і для окремо взятої теми або уроку.

Етап уроку Вивчення нової теми

7.4. Назва прийому На смак і колір

Опис прийому Цей методичний прийом буде доречний на уроках філологічного спрямування. Вчитель по ходу пояснення нового матеріалу надає учням широкий вибір завдань.

1. Виконати дві вправи з підручника.

2. Написати маленький твір (це може бути вірш) у певному жанрі на певне правило.

3. Зробити зошитову сторінку «тексту з дірками».

4. Переписати «на точність» сторінку тексту з книжки, яку читаєш (можна не за програмою).

У всіх чотирьох типів завдань є свої прихильники. Утім, учні залежно від настрою пробують себе в різних жанрах.

Етап уроку Вивчення нової теми

7.5. Назва прийому Кмітливе читання

Опис прийому Уявіть собі, що перед вами лежить газета, яка виходить один раз на тиждень і складається із 40 сторінок. Як ми читаємо газету? Ми читаємо тільки те, у чому зацікавлені. А як знаємо, що читати? Річ у тому, що газета поділена на рубрики, тому, коли ви цікавитесь спортом, то перечитуєте тільки спортивні сторінки, або тільки економічні, якщо ваша сфера зацікавленості - бізнес. І навіть тоді ви не читаєте всіх спортивних чи економічних сторінок. Газетні заголовки висвітлюють основні проблеми, що дає змогу легко вибрати те, що нас цікавить. Тільки завдяки газетному стилю можна легко й ретельно вибрати найцікавіше. Традиційно у першому абзаці подають суть матеріалу, тому можна без зусиль прочитати тільки головне замість того, щоб «ковтати» всю статтю. Майже половину газети займають рекламні оголошення, ми на них майже не дивимось. Рекламодавці привертають нашу увагу з допомогою заголовків, малюнків та фотографій. Тому, якщо ви шукаєте пропозиції зимового відпочинку, то знайдіть їх миттєво, і вам не доведеться читати всю рекламну рубрику. Таким чином, нам удалося розгадати таємний код газети.

Аналогічні правила можна застосувати для читання наукової та науково-популярної літератури. Передусім запитайте себе: «Чому я це читаю? Що я хочу дізнатися? Яка інформація мені потрібна?»

Читайте будь-яку нехудожню книжку як книжку кулінарних рецептів. Адже, коли ви маєте намір на вечерю приготувати страву зі свинини, ви не будете читати розділи про торти та тістечка. А з розділу «М’ясні страви» виберете тільки ті сторінки, що вам цікаві сьогодні.

Етап уроку Вивчення нової теми

7.6. Назва прийому Моделі, що ожили

Опис прийому Цей методичний прийом є модифікацією вправи театральної педагогіки «Побутові механізми». Будь-яку навчальну модель, схему, малюнок, досвід можна запропонувати для «оживлення» учням, з’єднаним у робочі мікрогрупи (три-вісім осіб). Виконується ця дія без слів і коментарів, тільки з допомогою міміки, жестів. Не існує обмежень у застосуванні цього прийому (тільки відсутність сміливості у педагога, а фантазією вас щедро обдарують діти), уявіть собі, як здорово виглядає дослід з хімії або фізики, що «ожив», модель кругообігу води в природі або розподіл клітин.

Незвичність завдання й обмеженість часу (не більше 4-5 хв на підготовку) примушують учнів проявити кмітливість. По ходу демонстрації результатів «оживлення» учні інших мікрогруп відгадують, що саме оживляли.

У вихідному варіанті завдання учасники гри показують дію приладів, що були отримані ними за жеребкуванням, роботу їх внутрішніх механізмів. Учні домовляються, хто буде тією або іншою частиною механізму і яким чином йому доведеться взаємодіяти з іншими «частинами» під час «роботи» приладу.

Етап уроку Вивчення нової теми

7.7. Назва прийому Пізнайко

Опис прийому На уроках географії під час вивчення теми «Політична карта світу», об’єднавшись у невеликі групи, учні копіюють контури якої-небудь країни, домальовують на контурах упізнаний предмет або тварину і передають «зашифроване» послання іншій групі. Сусідній команді треба вгадати за малюнком, що за державу «заховано» в малюнку, й обвести її межі на контурній карті.

Етап уроку Вивчення нової теми

7.8. Назва прийому Сліпий капітан

Опис прийому Учні кожного ряду вибирають собі капітанів, зав’язують очі, і ті, керуючись указівками-підказками тільки свого ряду, виконують завдання.

У початковій школі:

• витягають квиток із завданням для всього ряду;

• шукають предмет (підручник, таблицю, муляж);

• на дотик відгадують муляж, навчальний посібник, макет і розповідають про нього все, що знають.

У середній школі:

• розбирають фразу, записану на дошці, по членах речення;

• вписують правильні відповіді заданих прикладів і т. д.

Подібні форми роботи, як правило, викликають в учнів великий інтерес і надовго запам’ятовуються разом із тим навчальним матеріалом, який був задіяний у завданні.

Чим більше «сліпих капітанів», тим більш шумно, плутано і весело. Смішна плутанина стимулює прагнення учнів у спокійній обстановці (наприклад, удома) гарненько розібратися в навчальному матеріалі.

8. Етап уроку Фізкультхвилинка

8.1. Назва прийому Колективне відлуння по половинках

Опис прийому Сидячий за партами клас поділяється на дві частини. Одна половина - судить, інша - працює. Для вчителя в цій ситуації головне - швидко змінювати ролі між командами. Тоді темп вправи розминки трансформується в ритм. Часу на подібний варіант відводиться не більше однієї хвилини (у разі змін чотирьох-п’яти ролей), а заряду бадьорості вистачає надовго.

Етап уроку Фізкультхвилинка

8.2. Назва прийому Колективне відлуння

Опис прийому Умова цього завдання проста - клас відповідає на плескання ведучих (вчителя або однокласника) дружною луною. Коли ведучий плескає вперше, зазвичай клас відзивається плесканням у відповідь. Злагодженими оплесками вдається відповісти тільки в тому випадку, якщо всі присутні не замкнуті на собі, а відкриті для роботи з іншими. Ведучий може плескати декілька разів поспіль, змінюючи ритмічний малюнок. Плескання можна замінити на щигликів, чечітку, посвистування або навіть проголошення якихось слів (наприклад, вигуків або слів-винятків із правила).

Варіанти ускладнень можуть бути такими: ведучий плескає в долоні декілька разів (3-6) у визначеному ритмі, заміна плескання постукуванням по стільцю, стіні, колінах або притоптуванням.

Етап уроку Фізкультхвилинка

8.3. Назва прийому Іван-покиван

Опис прийому Початкове положення: всі сидять; учитель, закривши очі (краще відвернувшись), задає класу число - і викидає над головою відповідну кількість пальців (якщо число більше п’яти, знадобляться обидві руки,- це зауваження не для математиків).

Потім він вимовляє: «Раз-два-три! Замри!» - розплющує очі (повертається до учнів). У класі має стояти рівно стільки учнів, скільки пальців їм було пред’явлено. Під час виконання ігрового завдання кожному з учнів доводиться швидко зорієнтуватися: якщо кількість менше заданої - схопитися самому; якщо ж більша - то миттєво сісти.

Родзинка цієї вправи - у своєрідній мобілізації всіх учасників.

Етап уроку Фізкультхвилинка

8.4. Назва прийому Зіпсований телефон

Опис прийому До речі, популярний «Зіпсований телефон» також будується на принципах естафети. У класі це можна зробити так: якесь слово пускається по середньому ряду, а крайні ряди «ловлять слово», тобто намагаються його відгадати.

Етап уроку Фізкультхвилинка

8.5. Назва прийому Хто мене чує...

Опис прийому У класі стоїть шум, у цьому випадку неважливо який це шум - робочий або неробочий, але вчителеві потрібна увага. Не намагаючись перекричати шум, а навпаки, дуже тихо, собі «під ніс» учитель говорить майже пошепки: «Хто мене чує... підніміть ліву руку». Деякі почнуть прислухатися.

Учитель продовжує: «Хто мене чує... погладьте себе по плечу». Кілька рук миготять у повітрі, з’являються посмішки.

«Хто мене чує...- так само тихо, злегка розтягуючи ударні голосні, бубонить він,- постукайте по столу три рази». Лунає рикошет легких постукувань, які насторожують навіть тих, кого й гучним голосом не докличешся.

«Хто мене чує... устаньте». Всі одностайно встають. У класі ідеальна тиша.

«Хто мене чує... сядьте. Увага на мене!» Усі сідають, клас зібраний і готовий до роботи.

Цей прийом апробований у роботі з усіма віковими групами й постійно доводить свою ефективність. Але на уроках зі старшокласниками має особливу популярність, за умови несподіваних і різноманітних завдань-рухів (послати повітряний поцілунок, погладити себе по голові й т. ін.).

Етап уроку Фізкультхвилинка

8.6. Назва прийому Розвідники

Опис прийому У будь-якій груповій роботі важливо вміти уважно й спокійно спілкуватися один з одним. Важлива й власна увага до партнера, його увага до себе.

«Розвідників» зручно використати, коли потрібно з якоїсь причини поміняти «картинку» класу: розбити невгамовні парочки базік і пустунів, перемішати дівчинок і хлопчиків або для подальшої роботи поміняти склад малих груп. Після декількох пересаджувань усі учні ґрунтовно (хоча й непомітно для себе) перемішані один з одним. Це допомагає створенню нової ділової атмосфери в класі або малій групі.

Учитель пропонує класу: «Зараз ми з вами попрацюємо розвідниками. Розвідники вміють усе робити точно й чітко, але потай. За сигналом «зв’язатися з агентом» без слів, підморгувань і розмахувань руками, тільки поглядом, з’ясуйте, хто буде вашим партнером-агентом, знайшовши його, тримайте один одного очами. Намагайтеся не видати себе! Якщо ви будете домовлятися не тільки поглядом, але й, наприклад, кивками голови, то вас із боку помітять і виявлять, що ви розвідники».

Виникають пари партнерів-розвідників, яким потім можна дати будь-яке додаткове завдання - наприклад, помінятися місцями.

Етап уроку Фізкультхвилинка

8.7. Назва прийому Руки-ноги

Опис прийому Коли вчитель плескає у долоні один раз, клас піднімає руки, два рази - учні підіймаються. Якщо руки вже підняті, то, коли ведучий плескає один раз, їх треба опустити (відповідно, коли діти вже стоять, то на серію оплесків вони повинні сісти). Змінюючи послідовність і темп плескання, учитель намагається спантеличити учнів, тренуючи їхню зібраність.

Це вправа дуже ефективна, концентрує увагу, з нею справляється той, хто здатний чітко підкорятися командам і не повторювати рухи сусідів, які можуть бути неправильними. Умови слід пояснювати стисло: «Одноразове плескання - команда рукам: їх треба підняти або опустити; декількаразове плескання - команда ногам: потрібно встати або сісти», після чого вчитель відразу подає сигнали. Моментальне включення учнів у вправу змушує їх по ходу справи усвідомлювати завдання, покладаючись на кмітливість і спритність.

Етап уроку Фізкультхвилинка

8.8. Назва прийому Естафета з варіаціями

Опис прийому Вставання можна замінити естафетою з крейдою у дошки. Написати слово або коротеньку фразу (кожному по одній букві) - який ряд швидше. При цьому дотримуватися того ж порядку - перший учень сів на місце, тільки тоді встав другий.

В естафетах тренується самостійність у визначенні моменту свого вступу до загальної справи, відчуття залежності один від одного. Це колективна вправа, в якій у кожного є свій обов’язок, що має бути виконаний вчасно. Це «вчасно» і є основною складністю, адже від кожного з учасників вимагається вірно визначити момент, коли йому самому треба встати або сісти, а від інших - не втручатися в роботу кожного.

Етап уроку Фізкультхвилинка

8.9. Назва прийому Естафета

Опис прийому Найпростіша естафета: учні по ланцюжку встають і сідають у єдиному ритмі - так, щоб, як тільки сів попередній, встав наступний. Умови елементарні, ефект стабільний!

Порядок вставання можна міняти - по рядах, від парти до парти; змійкою, через двох людей; одночасно поодинці з кожного ряду (подвійна естафета); за абеткою. Головне в завданні - не підштовхувати наступного ліктем, не викрикувати його ім’я, одним словом, не втручатися в роботу іншої людини. Якщо ж це відбулося, ведучому нічого не залишається як тут же зупинити естафету (домовленість дорожче за гроші) і почати її заново.

9. Етап уроку Закріплення та узагальнення

9.1. Назва приойму Homereading

Опис прийому У ході роботи з текстом зазвичай багато уваги приділяють засвоєнню лексики та граматики. Можна запропонувати різноманітні завдання під час роботи над кожним розділом книги (або окремим текстом):

• Зробити вибірковий переклад.

• Виписати слова і вирази, які відбивають основну думку розділу.

• Передати основний зміст одним реченням.

• Виписати ключові слова для переказу.

• Дібрати споріднені слова до слова.

• Виписати з прочитаного розділу, наприклад, дієслова, що означають різний спосіб пересування, синоніми до дієслів.

• Скласти детальний план.

• Переказати перечитане за планом.

• Описати малюнки до тексту і висловити свою думку про нього.

• Оцінити вчинки героїв зі своєї точки зору.

• Запропонувати різні варіанти розвитку подій.

• Передати зміст розділу від імені різних персонажів.

• Прослухати уривок із тексту і сказати, про що або про кого йде мова, хто з героїв сказав ці слова.

• Інсценувати уривок із розділу.

Етап уроку Закріплення та узагальнення

9.2. Назва прийому Анкетний спосіб навчання

Опис прийом Кожен названий учителем учень отримує анкету, що включає питання, які дозволяють повністю повторити тему в системі. Заповнення анкети може бути виконано на оцінку «три» з допомогою підручника, інші оцінки вимагають відповіді без використання допоміжних джерел. Наочні анкети можуть бути видані учням заздалегідь на цілу чверть.

Етап уроку Закріплення та узагальнення

9.3. Назва прийому Завдання на логіку і фантазію

Опис прийому Вчитель пропонує учням завдання, орієнтуючись на їх логіку і фантазію, а не на знання. Вони можуть розв’язувати складні математичні завдання й отримувати фантастичну відповідь, можуть писати диктант, використовуючи розділові знаки на свій розсуд, можуть приписувати подіям своє тлумачення, але в усіх випадках вони зобов’язані дати цікаве, оригінальне тлумачення своїх рішень і знахідок, за що й отримують оцінки.

Етап уроку Закріплення та узагальнення

9.4. Назва прийому Гра «Гонитва в лабіринті»

Опис прийому Велике ігрове поле, яке виготовляють заздалегідь, являє собою лабіринт. Основою лабіринту може бути малюнок, який відповідає темі гри, або колаж. На основі чітко нанесені маршрути лабіринту для чотирьох команд. Готують чотири основні комплекти запитань (по 16 у кожному) та додатковий (для тих команд, які не змогли дати відповідь на основні питання). Питання складають таким чином, щоб мати на них коротку, чітку та однозначну відповідь. Одночасно можуть грати дві-чотири команди.

У лабіринті - 16 секторів запитань. Правильна відповідь на запитання означає проходження кожною командою одного сектора. Проходження кожною командою лабіринту позначають фішкою відповідного кольору. Якщо команди дають правильну відповідь, їхні фішки пересувають лабіринтом до наступного сектора, наближаючись до виходу. Хто швидше вийде з лабіринту, той і виграє.

Для більш цікавого проведення гри можливі додаткові умови або бонуси. Наприклад, якщо одночасно в одному секторі опинилися дві команди, то команда може відповісти (за бажанням) і на питання іншої команди, за умови правильної відповіді вона робить один додатковий крок уперед (на один сектор), а якщо ні - то пересувається назад у попередній сектор.

Етап уроку Закріплення та узагальнення

9.5. Назва прийому Інтелектуальне лото

Опис прийому Лото може бути за певною темою (за окремими літературними творами, темами) чи містити запитання з різних галузей знань (лото-мозаїка).

Для проведення гри потрібно підготувати настільну гру «Лото» (картки, діжечки, фішки), аркуші паперу, ручку. Участь у грі може бути командною або індивідуальною.

Учасникам гри вручають ігрові картки. Ведучий швидко називає числа, зображені на діжечках, які він дістає з торбинки. Усі гравці мають бути дуже уважними. Той, у кого на картці виявилося назване число, каже «стоп». Йому ставлять запитання під таким самим номером. Якщо гравець відповідає правильно, він має право закрити це число фішкою. Фішку отримують у помічника ведучого. Якщо відповідь неправильна, неповна - число залишається відкритим. Перемагає той учасник гри, котрий якнайшвидше закриє всі числа на картці фішками, тобто правильно відповість на запропоновані запитання. Стежити за дотриманням правил гри ведучому допомагають помічники (записують усі числа, які були у грі, фіксують правильні відповіді гравців тощо).

Етап уроку Закріплення та узагальнення

9.6. Назва прийому Інтелектуальний тир

Опис прийому Для гри готують ігрове поле у вигляді мішені із зображенням яблука в середині (кількість кілець - 5, секторів - 6), таким чином, на полі 30 секторів, що відповідає 30 питанням за певною темою (бажано підготувати ще й додаткові питання).

Питання, які розташовані у різних кільцях, мають різну вартість. Перше зовнішнє кільце - найпростіше питання (вартість 1 бал), друге - 2 бали, трете - 3 бали і т.д. У внутрішньому шостому кільці, що розташоване у самому яблучку, питання найскладніші, тому й найдорожчі - 6 балів.

Грають чотири команди, які за попереднім жеребкуванням визначають послідовність та кількість (5-8) підходів до інтелектуальної мішені.

Далі можливі два варіанти розвитку гри. Перший (у випадку, коли мішень висить на стіні) - представники від команди кидають у мішень спеціальні дротики; другий варіант (мішень лежить на горизонтальній площині) - кидають кубик (або інший маленький предмет, наприклад, діжечку), який зупиняється у відповідному секторі. Кожен, хто кидає кубик (дротик), намагається влучити якомога ближче до внутрішнього кола, бо там найдорожче питання.

Після 5-8 підходів кожної команди помічники рефері рахують кількість балів, що отримали команди за правильні відповіді.

Етап уроку Закріплення та узагальнення

9.7. Назва прийому Крокодил

Опис прийому Цю досить відому гру з успіхом використовують на уроках узагальнення знань.

Учні діляться на дві команди. Один з учнів (або невеличка група) демонструє дослід, явище з допомогою міміки й жестів, без слів чи обладнання. Переможе команда, котра швидше розгадає показане.

Етап уроку Закріплення та узагальнення

9.8. Назва прийому Машина часу

Опис прийому Цей методичний прийом має сенс проводити на уроках фізики, хімії, математики, географії, історії.

Ігрові ролі - чотири екіпажи, король з почтом, чаклун. За сюжетом гри екіпажі чотирьох «машин часу» терплять аварію й потрапляють у минуле. Екіпажам необхідно довести свою могутність і реальну користь своїх знань (отриманих у сучасному світі) у королівстві, куди вони потрапили.

Почт короля під час зустрічі з прибульцями розповідає про своє королівство (історичний час, рівень розвитку, можливо, проблеми).

Завдання чаклуна (який грає проти прибульців) - не випустити владу зі своїх рук, очорнити гравців та не допустити появи чогось нового та прогресивного.

Король, який зацікавлений у розвитку своєї держави, навпаки, має намір підтримати наукові та практичні дослідження та дає 100 монет, які необхідно розподілити між екіпажами залежно від перспективності напрямів їхньої діяльності. Король (його роль, безперечно, належить учителю) як абсолютний монарх має право карати прибульців, якщо вони будуть запідозрені у неправді (бо за сюжетом гри, він володіє надінтуїцією). Перемагає команда, що отримає найбільшу фінансову підтримку.

Етап уроку Закріплення та узагальнення

9.9. Назва прийому Моя теза

Опис прийому

Пропонуємо приклади того, як методом прискореного навчання весело й на оптимістичній ноті можна закінчити навчальні заняття, заохочуючи учасників до кристалізації головних тез вивченого. Попросіть учасників записати одним реченням на аркуші паперу головну ідею вивченого. Згрупуйте учасників у пари, і хай кожен за сорок п’ять секунд спробує переконати партнера, що саме його теза важливіша за інші. А далі пара на таких саме умовах переконує іншу про важливість уже їхньої спільної тези.

Об’єднана четвірка переконує іншу, і так доти, доки половина учасників не вибере свого речника, який від їхнього імені захищатиме спільно вибрану тезу, сперечаючись із речником іншої команди. Виділяючи на промову кожного дві хвилини і трохи більше на завершальні дебати, ми можемо за двадцять хвилин задіяти триста осіб.

Дайте кожному учасникові п’ять хвилин на те, щоб одним реченням на окремому аркуші паперу написати підсумок вивченого. Кожен чіпляє свій аркуш на велику дошку. Учасники групують аркуші відповідно до їхнього змісту й мотивують свої рішення. Кількість тематично схожих висновків згодом визначатиме колективну думку про головну ідею заняття й полегшуватиме загальний підсумок вивченого.

Етап уроку Закріплення та узагальнення

9.10. Назва прийому На шаховому полі

Опис прийому Гра побудована на звичайному шаховому полі, розділеному на дві командні зони, у кожній з яких 32 клітинки. Кожна клітинка розташована на перехресті літери й числа, як у шахах, тому й має відповідну назву, наприклад: h₁, f₂, d₇. Грають дві команди. Перед початком гри кожна команда упродовж однієї хвилини продумує всі варіанти можливих ходів, так, щоб з допомогою шахового коня побувати в усіх клітинках своєї ігрової зони. Кожна клітинка має одне запитання. Починають (і продовжують) гру ходом шахової фігури - конем з її стартової позиції. Капітани команд по черзі називають клітинку, на яку здійснюють хід. Двічі в одній і тій самій клітинці бувати заборонено. Кожен хід зараховують і вважають результативним, якщо гравці команди правильно відповідали на запропоноване запитання. Для гри можна підготувати запитання за всіма шкільними предметами. Кількість запитань має відповідати кількості клітинок - 64 (по 32 для кожної команди). Перемагає команда, яка правильно прорахувала кількість ходів, дала правильні відповіді на запитання і в результаті набрала більшу кількість балів.

Етап уроку Закріплення та узагальнення

9.11. Назва прийому Ораторські змагання

Опис прийому Ораторські предметні змагання проводяться в класі, де поряд зі знанням предмета враховується манера тримати себе, довідність, образність, оригінальність розумових конструкцій і побудови мовлення, знання мови, точність цитування, уміння захопити публіку, швидкість словесної реакції і здатність до експромту. Тематика пропонується заздалегідь. Перемагає той, хто найбільше сподобався публіці та журі. Вони розпоряджаються однаковою кількістю балів для оцінювання.

Етап уроку Закріплення та узагальнення

9.12. Назва прийому Перепишу параграф по-своєму

Опис прийому Не секрет, що наші підручники далекі від досконалості. Як творче завдання запропонуйте учням переписати тему або параграф підручника по-новому, тобто написати свій авторський варіант. Але при цьому завдання необхідно деталізувати і виділити головне, що ви хочете отримати в результаті переписування. Наприклад, структурувати текст - розбити на логічні частини, виділити правило, потім розташувати приклади, які його пояснюють. Або, використовуючи додаткову літературу, зробити текст більш образним, яскравим, цікавим.

Етап уроку Закріплення та узагальнення

9.13. Назва прийому Портрет

Опис прийому Найкраще цю форму роботи застосовувати на уроках узагальнення вивченого матеріалу. Вчитель зачитує твердження, в якому описово подані відомості про рослину, тварину (біологія), історичну особу (історія), місто (географія). Учні намагаються впізнати об’єкт, особу. Якщо не вдається, учитель зачитує друге твердження, що містить більш точну інформацію. Третє твердження містить таку інформацію, що не впізнати загадуване не можна.

Якщо учні вгадують характеристику з першого твердження - отримують вищий бал, з другого підходу оцінка нижче, з третього - ще нижче.

Приклад 1. Географія

1. Це обласне місто розташовано в лісостеповій зоні.

2. Максимальна температура повітря, зафіксована у місті, становить +38 ˚С, мінімальна -34 ˚С.

3. Місто стоїть на берегах Ворскли.

(Полтава)

Приклад 2. Біологія

1.Морський житель, має тіло, схоже на ракету.

2.У нього десять щупалець, два з яких довші, ніж інші.

3. Він розвиває швидкість до 70 км/год.

(Кальмар)

Етап уроку Закріплення та узагальнення

9.14. Назва прийому Репортери

Опис прийому Ця робота з текстом доцільна, якщо треба ознайомити учнів з періодикою чи додатковим матеріалом. Учитель пропонує їм уявити себе в ролі репортерів і записати на окремому аркуші найбільш цікаве, на їхній погляд, запитання до тексту.

Усі аркуші здаються вчителю, який пропонує учням витягнути по черзі аркуші із запитаннями й уявити, що в них беруть інтерв’ю.

Етап уроку Закріплення та узагальнення

Назва прийому Малюнок на скелі

Опис прийому Первісні люди на стінах печер зображали тварин, речі, які мали відношення до їхнього життя. Учню необхідно обрати лише одну річ, яка б символізувала художній твір, ученого та його відкриття, явище природи тощо.

Приклад 1. Література

Кришталевий черевичок - сказка Ш. Перро «Попелюшка».

Розкішний олень, у якого між рогами росте гілляста вишня,- твір Распе «Пригоди барона Мюнхгаузена».

Приклад 2. Географія

‰ - промілле (солоність океанічної або морської води).

Кактус - Мексика.

Кенгуру - Австралія.

Приклад 3. Економіка

Графічне зображення грошової одиниці (€) - євро.

Етап уроку Закріплення та узагальнення

9.15. Назва прийому Створи тест

Опис прийому Запропонуйте учням наприкінці року створити систему тестів, яка б охоплювала весь вивчений матеріал підручника. Поясніть правила і принципи складання тестів, покажіть на прикладах, як це зробити правильно. Уточніть рівень створюваних тестів та їх тип (з однією правильною відповіддю, з декількома правильними відповідями та ін.). Кожен тест необхідно супроводжувати варіантами відповідей і фактичними відповідями. Сенс цього завдання не стільки в оцінюванні роботи, скільки у формуванні навичок складання тестів, тому обов’язковим є аналіз роботи учнів.

Етап уроку Закріплення та узагальнення

9.16. Назва прийому «Шерлок Холмс».

Опис прийому Скласти якнайбільше запитань до теми, що вивчається. Інші учні дають відповіді на запитання.

Етап уроку Закріплення та узагальнення

9.17. Назва прийому «Впізнай мене».

Опис прийому Вчитель називає ознаку фігури, поняття. Учні повинні відгадати. Якщо не відгадують з першого разу, вчитель пропонує більш точну інформацію. Якщо і цього разу не вгадали, вчитель проговорює таке твердження, що не впізнати загадане неможливо, але оцінка за такі відповіді з кожним разом зменшується.

Етап уроку Закріплення та узагальнення

9.18. Назва прийому «Доміно».

Опис прийому Частини формул написані на двох картках кожна. Необхідно знайти до кожної картки її половинку.

Етап уроку Закріплення та узагальнення

9.19.

Назва прийому «Аукціон».

Опис прийому Кожному з учнів треба назвати якусь ознаку, формулу, властивість даної фігури. Хто назве останній – переможе.

10. Етап уроку Рефлексія

10.1. Назва прийому Бортовий журнал

Опис прийому Це - форма фіксації інформації з допомогою ключових слів, графічних моделей, коротких речень та умовиводів, питань. Частинами «бортового журналу», що задає викладач і які будуть заповнюватися учнями, можуть бути ключові поняття теми, зв’язки, які може встановити учень, важливі питання.

Етап уроку Рефлексія

10.2. Назва прийому Дворядний круглий стіл

Опис прийому У процесі його проведення учитель формує з учасників дві групи. Перша група утворює «внутрішнє» коло. Учасники цієї групи вільно висловлюються з обговорюваної проблеми. При цьому важливо, щоб учні не критикували точку зору інших, а коротко й чітко висловлювали власну думку. Учасники другої групи («зовнішнє коло») фіксують висловлення учасників внутрішнього кола, готуючи свої коментарі й питання. Коментарі можуть стосуватися суті обговорюваного питання, процесу обговорення у внутрішньому колі, закономірностей у висловлюваних позиціях, можливих причин подібних висловлювань. Учасники внутрішнього кола повинні чітко й стисло висловити свою думку, зв’язуючи її з попередніми висловлюваннями. Учитель здійснює координацію роботи, не втручаючись у зміст висловлювань, направляючи діалог у рамки обговорюваної проблеми, фіксуючи різні точки зору. Після закінчення роботи внутрішнього кола викладач пропонує групі, що утворює зовнішнє коло, взяти участь в обговоренні. Учасники зовнішнього кола працюють відповідно до правил, описаних вище. Наприкінці роботи викладач просить учасників сформулювати висновки в усній або письмовій формі, після чого висловлює свої зауваження й коментарі.

Етап уроку Рефлексія

10.3. Назва прийому Щоденник

Опис прийому Існують різні види щоденників: звичайний, щоденник - художній альбом, двочастинний щоденник (у першій графі - спостережувані факти, цитати з висловлювань, в іншій - коментарі) та інші. На відміну від есе й «бортового журналу», щоденник ведеться протягом тривалого проміжку часу й дозволяє учневі здійснити більш вдумливу рефлексію, як відстежуючи безпосередній процес, так і порівнюючи свої дії в часі («відкладена» рефлексія).

Це варіант групової письмової рефлексії у формі питань і відповідей учасників групи. Пропонований спосіб дозволяє за досить короткий проміжок часу провести письмову рефлексію з метою взаємообміну думками.

Етап уроку Рефлексія

10.4. Назва прийому Незакінчене речення

Опис прийому «Музика для мене - це...»

«Я б запитав композитора про...»

«Я б хотів (не хотів) бути на місці...»

Серед усної форми проведення рефлексії не можна не згадати й психологічну складову цього процесу.

Етап уроку Рефлексія

10.5. Назва прийому Підіб’ємо підсумки

Опис прийому Один з найпоширеніших прийомів усної рефлексії, що, як правило, застосовується на етапі завершення уроку,- це промовляння за такою схемою:

На уроці я...

- дізнався...

- зрозумів...

- навчився...

- найбільший мій успіх - це...

- найбільші труднощі я відчув...

- я не вмів, а тепер умію...

- я змінив своє ставлення до...

- на наступному уроці я хочу...

Етап уроку Рефлексія

10.6. Назва прийому Портфоліо

Опис прийому Різні варіанти портфоліо, що являють собою набір робіт учнів або студентів, зв’язують окремі аспекти їхньої діяльності в більш повну картину. Портфоліо може включати набір оцінних листів, листів спостережень, фрагменти щоденників, «бортових журналів», відеофрагменти, проекти й плани виступів. Портфоліо - це щось більше, ніж просто папка учнівських робіт, це спланована заздалегідь індивідуальна добірка досягнень учнів.

Етап уроку Рефлексія

10.7. Назва прийому Саморефлексія

Опис прийому Учні відповідають на запитання: «Чи справдилися мої очікування?», «Про що мені хочеться поговорити? Яку проблему хотілось би порушити?»

Етап уроку Рефлексія

10.8. Назва прийому Синквейн

Опис прийому Віршовані форми (наприклад, синквейн - п’ятиряддя) - це спосіб творчої рефлексії, що дозволяє в художній формі оцінити вивчене поняття, процес або явище.

Етап уроку Рефлексія

10.9. Назва прийому Кольорова феєрія

Опис прийому До особливих видів письмової рефлексії відносять ті, в яких задіяні маленькі кольорові форми (стіки - невеликі кольорові квадрати). Робота зі стіками не вимагає стільки часу й зосередженості, як у «великих» письмових формах проведення рефлексії - есе, щоденник та ін. Водночас вони дозволяють зберегти якесь інкогніто та не примушують до обнародування власної позиції. Стіки можуть застосовуватися під час проведення як онтологічної, так і психологічної складової рефлексії. Наприклад, на столі в учнів лежать стіки трьох кольорів (зелений, жовтий, червоний), які відповідно означають: «Я все зрозумів», «Мені дещо незрозуміло», «Мені складно зрозуміти». Під час пояснення нової теми вчитель просить показати стіки, які відповідають рівню розуміння конкретної ситуації. Після цього вчитель приймає рішення - продовжити пояснення, повернуться на вихідні позиції й пояснити знову, змінити тактику пояснення, взяти на замітку й попрацювати індивідуально з окремими учнями. У разі використання кольорових стіків можна контролювати зміну настрою класу (або самооцінку власної діяльності учнів) під час уроку або зрозуміти результат емоційного настрою після проведеного заняття. При цьому використовують як колірні характеристики, так і малюнки. Діти малюють смайлики, в яких показують власні емоційні відчуття після проведення уроку. На вже готових заготівках (малюнках) стіків підкреслюють потрібне: наприклад, зростання або зниження інтересу до уроку; посилення або зменшення рівня діяльності й т. ін.

Етап уроку Рефлексія

10.10. Назва прийому Есе

Опис прийому Есе - твір невеликого обсягу, що розкриває конкретну тему й має підкреслене суб’єктивне трактування, вільну композицію, орієнтацію на розмовну мову, прихильність до парадоксів. Написання есе покликано звернути учня до свого досвіду в усіх його протиріччях із певного питання.

Етап уроку Рефлексія

10.11. Назва прийому

Смайлики.

Опис прийому

Молодці! Я вами задово

50 х 50

Ви можете краще.

Етап уроку Рефлексія

10.12. Назва прийому «Квітка засвоєння».

Опис прийому Учні прикріплюють на дошці пелюстки квітки:

- Зелені – все зрозуміло;

- Сині – майже все зрозуміло;

- Жовті – зрозуміло наполовину;

- Оранжеві – дещо зрозуміло;

- Червоні – нічого не зрозуміло.

Етап уроку Рефлексія

10.13. Назва прийому Прощання

Опис прийому Учні в парах беруться за руки й дарують один одному усмішку: кожен повертається до свого сусіда і, сказавши йому те, що викликало в ньому захоплення і побажавши йому чогось гарного, усміхається; Вчитель дякує класу за роботу.

Етап уроку Рефлексія

10.14. Назва прийому Вірш.

Опис прийому

Ось і закінчився наш урок,

Час невпинно й швидко так летить.

Ви до знань зробили ще один крок,

Хай у всьому завжди вам щастить!

Дякую, що працювали гарно,

Часу ви не витрачали марно,

Дякую за дисципліну на уроці

І бажаю успіхів в навчальному році.

Етап уроку Рефлексія

10.15. Назва прийому Про що говорить епіграф?

Опис прийому Як ви розумієте зміст епіграфу до уроку?

Етап уроку Рефлексія

10.16. Назва прийому Результативність роботи – 100-бальна шкала.

Опис прийому Що сприяло успіху? Що заважало? Оцінити результативність своєї роботи на уроці за 100-бальною шкалою.

Етап уроку Рефлексія

10.17. Назва прийому Шкала впевненості. Опис прийому 1 - 10 - 20 - 30 - 40 - 50 - 60 - 70 - 80 - 90 - 100 зовсім не впевнений абсолютно впевнений На початку уроку учні оцінюють власне почуття впевненості у знаннях за шкалою. В кінці уроку треба порівняти очікування з результатом. В чому причина невдач?

Етап уроку Рефлексія

10.18. Назва прийому Моя діяльність на уроці ( три дієслова ) Передати зміст своєї діяльності на уроці за допомогою трьох дієслів.

Етап уроку Рефлексія

10.19. Назва прийому Приємні прислівники. Опис прийому Виразити своє ставлення до уроку за допомогою приємних прислівників.

Етап уроку Рефлексія

10.20. Назва прийому Мій емоційний стан ( три прикметники ) Опис прийому Передати свій емоційний стан після уроку за допомогою трьох прикметників.

Етап уроку Рефлексія

10.21. Назва прийому Слова подяки.

Опис прийому Чи мали вплив інші люди на досягнення тобою успіху на уроці? Кому ти хочеш подякувати?

Етап уроку Рефлексія

10.22. Назва прийому Що здивувало? Опис прийому Аристотель: Пізнання починається з подиву. Що викликало здивування на уроці?

Етап уроку Рефлексія

10.23. Назва прийому Корисні та шкідливі риси. Опис прийому Які риси характеру допомагали навчатися, а які заважали? Активність, апатія, ввічливість, упертість, дисциплінованість, допитливість, ініціативність, наполегливість, неуважність, незібраність, недбалість, організованість.

Етап уроку Рефлексія

10.24. Назва прийому Похвали себе. Опис прийому Чи з’явилося почуття самоповаги від твоєї роботи на уроці? Похвали себе.

11.

Етап уроку Домашнє завдання

11.1. Назва прийому Безпрограшна лотерея

Опис прийому Цей прийом добре спрацьовує на уроках філологічного й математичного циклу і там, де є можливість вибору письмових завдань. Діти дістають із коробок номери завдань (вправ, задач). Як варіант один з учнів дістає завдання з коробки для свого ряду (на групу дітей).

Етап уроку Домашнє завдання

11.2. Назва прийому Вибери завдання сам

Опис прийому На дошці заздалегідь записані домашні завдання трьох рівнів, і учні вибирають собі комбінацію придатних для них варіантів за інтересом і силою.

Етап уроку Домашнє завдання

11.3. Назва прийому Заздалегідь

Опис прийому На початку теми повідомляються всі завдання, які необхідно виконати, поділивши на обов’язкові й додаткові, письмові й усні. Обмовляються терміни складання завдань та їхній обсяг, принципи оцінювання, чи є можливість вибору завдань та ін.

Етап уроку Домашнє завдання

11.4. Назва прийому Кубик

Опис прийому Якщо потрібно дати багато завдань різного типу, то вибір, що кому робити, можна запропонувати кидаючи кубик. На дошці записані номери завдань і залежно від комбінації цифр, які випадають на кубику, кожний учень вибирає свою частину завдання на дошці.

Етап уроку Домашнє завдання

11.5. Назва прийому Знайди завдання

Опис прийому

Приклад 1. Російська мова

На дошці написані слова: ...делать, французс...ий, р...стение, ука...ка, немец...кий, выр...щенный. Випишіть тільки пропущені букви. Із цих слів складається «казка». Отже, домашнє завдання полягає в тому, щоб «скласти казку з певного правила». Паралельно з визначенням типу домашнього завдання йде повторення правила: написання коренів -раст-, -рос-, суфіксів -к- і -ск-, префікса с-, дзвінких приголосних наприкінці слова.

Етап уроку Домашнє завдання

11.6. Назва прийому Одне завдання на двох

Опис прийому Два варіанти цього методичного прийому: перший - учні «однієї вагової категорії», другий - за принципом «паровоз і вагончик», тобто один з учнів сильніший і відіграє роль ведучого, другий - ведений. У другому варіанті важливо так продумати завдання, щоб працювали обидва учні, але частини завдання були розподілені з урахуванням здібностей і можливостей.

Етап уроку Домашнє завдання

11.7. Назва прийому Творче завдання

Опис прийому Зазвичай воно виконується на добровільних началах і стимулюється вчителем високою оцінкою й похвалою.

Діапазон творчих завдань широкий. Однак серед них можна виділити деякі типові групи. Наприклад, учням пропонується розробити:

1) частівки, байки, казки, фантастичні оповідання з навчальних тем;

2) чайнворди, кросворди і т. п.;

3) тематичні збірники цікавих фактів, прикладів і задач;

4) збірники анотацій на статті з обраної теми;

5) навчальні комікси;

6) плакати - опорні сигнали.

Етап уроку Домашнє завдання

11.8. Назва уроку Ярмарок-продаж

Опис прийому Вчитель «продає» домашнє завдання, установивши кожному бальну ціну.

Висновки

Педагогіка, як будь-який інший наука, схильна до численним змін, розвитку. Це пов'язано з, передусім, тим, що з суспільства з'являються нові й побудувати нові вимоги до фахівців. НТП сприяє тому, щоб педагогіка знаходила дієвіші, ефективні шляху до перетворення простої людини в соціально значиму особистість.

Наслідком сталого розвитку, вдосконалення методів педагогіки стали інноваційні технології, тобто технології, внаслідок чого відбувається інтегративний процес нових ідей у освіту.

Проте впровадження таких технологій існує низка труднощів (фінансові ресурси, консерватизм деяких чиновників, у освітній сфері, недостатнє розвиток технологій). З іншого боку, попри очевидну потреба у інноваціях усе ж таки виводити їх варто з обережністю. Інакше необережна інноваційна діяльність можуть призвести до кризи освітньої системи.

І усе ж таки важливо усвідомлювати, що педагогічні інновації – це невід'ємний елемент розвитку педагогіки і необхідні для вдосконалення системи освіти.

Література :

- по матеріалам видавничої групи « Основа».

- Андрєєв В.І. Педагогіка: Навчальний курс для творчого саморозвитку / В.І. Андрєєв. – Казань, 2000 – З. 440-441.

- Педагогіка №4, 2004: Періодичне видання / В.С Лазарєв,Б.ПМартиросян. – Педагогічна інноватика: об'єкт, предмет й освоєно основні поняття – З. 12-14.

Блог вчителя музики Роменської ЗОШ №10 Жили Анни Олександрівни

Нестандартні типи уроків

МЕТОД РОБОТИ В ГРУПАХ

Немає коментарів:

Дописати коментар